ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЕЙЧ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Рибаков М.О. ДЕЙЧ Олександр Йосипович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Deych_O (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕЙЧ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ

ДЕЙЧ Олександр Йосипович (псевдоніми – Альде, Аркансьєль, Протей, А.Осипов та ін.; 13(01).05.1893–08.04.1972) – письменник, поет, байкар, літературознавець, критик, мистецтвознавець, театрознавець, драматург, сценарист, перекладач. Д-р філол. н., д-р мистецтвознавства. Чл. Спілки письменників СРСР. Н. в м. Київ у родині лікаря. Закінчив г-зію та Київ. ун-т (1911–17). Досконало володів укр. та багатьма європ. мовами. На вечори до Дейчів приходили родини Старицьких, Лисенків, Косачів, тут читав свої перші вірші 13-річний М.Рильський. 1910 Д.-гімназист опублікував першу працю, 1911 побачило світ його дослідження "Тип Дон-Жуана в мировой литературе", відтоді він почав друкуватися в газетах (1913–19 опублікував понад 300 статей). 1915 підготував дві п'єси, прийняті до постановки в Санкт-Петербурзі, написав сценарій фільму "Святая любовь", інсценував повість М.Гоголя "Нос" та п'єсу за романом норвез. письменника К.Гамсуна. Друкувався також у журналах Москви, С.-Петербурга, Одеси. 1914 разом із реж. М.Фореггером створив у Києві Інтимний театр (Київ. театр мініатюр). 1918–19 – ред. ж. "Куранты" (Київ), викладав: у студії екранного мист-ва, Театральній акад., майстерні екранної творчості. 1920 поставив спектакль для дітей за казкою Г.-Х.Андерсена. Працю-вав лектором у Муз.-драм. ін-ті ім. М.Лисенка. Від 1925 жив у Москві (викладав у Моск. ун-ті, Ін-ті театрального мист-ва ім. Луначарського), під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 – у Середньоазіат. ун-ті (Ташкент, Узбекистан). Брав участь у створенні й становленні київ. Театру юного глядача (нині Театр на Липках). Літ. доробок Д. сягає бл. 1400 творів.

П. у м. Москва.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Тв.: Генрих Гейне. М., 1933
  2. Тарас Шевченко. М.–Л., 1939
  3. Казань, 1941
  4. Рига, 1950
  5. Вільнюс, 1957
  6. К., 1958 [у співавт.]
  7. Леся Украинка. М., 1954
  8. Голос памяти. М., 1956
  9. Ломикамень. Повесть о Лесе Украинке. М., 1962
  10. День нынешний и день минувший. М., 1969
  11. Дыхание времени. М., 1974
  12. Дорогою дружби. К., 1977
  13. Людина, яка була театром. [Спогади про Л.Курбаса]. "Жовтень", 1982, № 6
  14. Судьбы поэтов. М., 1987
  15. По ступеням времени. К., 1988.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОСАЧІ
  • КИЇВ
  • ЛИСЕНКИ
  • ЛИСЕНКИ
  • МОСКВА
  • ОДЕСА
  • РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ ТАДЕЙОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.

  • Пов'язані терміни:
  • МОСКВА
  • ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ЛЕОНІД СОЛОМОНОВИЧ
  • РЕСТИТУЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)