ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДІДИЧІ

  Бібліографічне посилання: Гуржій О.І. ДІДИЧІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Didychi (останній перегляд: 15.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДІДИЧІ

ДІДИЧІ – у Польщі, Литві й Україні в 14–19 ст. назва можновладців, які на підставі спадкового права володіли маєтностями, що дісталися їм від їхніх дідів (див. також Вотчина). Зокрема, в грамотах 14 ст. "дідичами вічних земель" називали себе польс. король Казимир III Великий, опольський кн. Владислав, вел. кн. литов. Вітовт та ін. В універсалах укр. гетьманів Д. найчастіше називають представників козацької старшини, шляхти, заможних козаків та міщан, а їхні землі визначають як дідичні чи дідичність.

дата публікації: 2004 р.

Посилання:
  • ГЕТЬМАН
  • КАЗИМИР ІІІ ВЕЛИКИЙ
  • КОЗАК, СЛОВО
  • КОЗАЦЬКІ СТАРШИНИ
  • МІЩАНИ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВОТЧИНА

  • Пов'язані терміни:
  • БУКОВИНСЬКЕ СЕЛЯНСЬКЕ ЗАВОРУШЕННЯ 1838-39 РР.
  • ДОМІНІЇ
  • ДОМІНІКАЛЬНІ ЗЕМЛІ
  • ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛИ
  • КАЛИНОВСЬКІ
  • КОБИЛИЦЯ ЛУК'ЯН
  • КОРОННИЙ КРАЙ
  • КУБАЛЯ ЛЮДВІК
  • ЛЕОПОЛЬД ІІ ГАБСБУРГ
  • МИШКИ-ВАРКОВСЬКІ ТА МИШКИ-ХОЛОНЕВСЬКІ
  • ПОКОЗАЧЕННЯ
  • ПОМІЩИКИ
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1848 В ГАЛИЧИНІ, НА БУКОВИНІ ТА ЗАКАРПАТТІ
  • ТИВУН
  • ЙОСИФ II
  • ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)