ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДМИТРАШКИ-РАЙЧІ (ДУМИТРАШКИ)

  Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. ДМИТРАШКИ-РАЙЧІ (Думитрашки) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dmytrashky_R (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДМИТРАШКИ-РАЙЧІ (ДУМИТРАШКИ)

ДМИТРАШКИ-РАЙЧІ (Думитрашки) – козац.-старшинський, згодом дворянський рід в Україні 2-ї пол. 17–19 ст. Засн. роду – Родіон (Райча, Райче) Григорович Дмитрашко, виходець із придунайських князівств, 1665 прибув на Брацлавщину з п'ятисотенним "товариством хоругвей волоских". Від осені 1667 – переяслав. полковник, визнавав гетьманство П.Дорошенка, за що за наказом Д.Многогрішного його закували в ланцюги й тримали в Батурині. Після арешту Д.Многогрішного (берез. 1672) – він знову переяслав. полковник. 1673 нобілітований польс. сеймом і королем у шляхетство (див. Нобілітація), зарахований до герба "Сас". Навесні 1674 – гетьман наказний над 20-тис. козац. корпусом (Переяславський полк, Полтавський полк, Миргородський полк, Гадяцький полк, Лубенський полк). За участь у змовах проти І.Самойловича (1676, 1682) був засуджений до страти (1683), яка не відбулася. Від 1687 – знатний військовий товариш, тоді ж брав участь у Крим. поході (див. Кримські походи 1687, 1689). Наприкінці 1680–90-х рр. відбудував Красногорський Золотоніський монастир, заснував с. Бакумівка і збудував у ньому церкву (на поч. 1690-х рр.).

Марко – племінник Родіона, прибув в Україну разом із дядьком; значний військ. товариш (1688), нобілітований польс. сеймом і королем у шляхетство і зарахований до герба "Сас" (1673). Дмитро Маркович – його син, знатний військ. товариш (1707), прибічник І.Мазепи, після Полтавської битви 1709 арештований і засланий до Сибіру, де й помер (між 1711–15). Його сини Андрій, Петро та Іван – бунчукові товариші (з 1731).

Василь Олексійович – навчався в Сілезії (істор. область у верхній та середній течії р. Одер) та Празі (нині столиця Чехії), бунчуковий товариш (1731–37), працював у Комісії для "перевода и свода книгъ правныхъ" (1735–41), у Лічильній комісії був перекладачем з лат., нім. і сербської мов, березнянський сотник (1789). Федір Андрійович – перебував на службі в Генеральній військовій канцелярії та Малоросійській колегії, військовий канцелярист (1764–65), військовий товариш (1765–82), бунчуковий товариш (з 1782). Тимофій Іванович – військовик, поет, автор укр. віршів, опубл. у зб. "Бандура" (К., 1858). Микола Миколайович – держ. діяч, поміщик, предводитель дворянства Переяслав. пов. Полтав. губ. (1892). Чимало вихідців із роду Д.-Р. перебували на військ. службі в рос. армії, служили чиновниками в урядових і суд. структурах. Рід Д.-Р. перервався на поч. 20 ст.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 1. К., 1908.

Посилання:
  • БАТУРИН
  • БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ГАДЯЦЬКИЙ ПОЛК
  • ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА КАНЦЕЛЯРІЯ
  • ГЕТЬМАН НАКАЗНИЙ
  • КРИМСЬКІ ПОХОДИ 1687 І 1689
  • ЛУБЕНСЬКИЙ ПОЛК
  • МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МНОГОГРІШНИЙ ДЕМ'ЯН ГНАТОВИЧ
  • МИРГОРОДСЬКИЙ ПОЛК
  • НОБІЛІТАЦІЯ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ПОЛТАВСЬКА БИТВА 1709
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ПРЕДВОДИТЕЛЬ ДВОРЯНСТВА
  • САМОЙЛОВИЧ ІВАН САМІЙЛОВИЧ
  • ВІЙСЬКОВІ КАНЦЕЛЯРИСТИ
  • ВІЙСЬКОВІ ТОВАРИШІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)