ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДМИТРІЄВ ІВАН СЕРГІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ДМИТРІЄВ Іван Сергійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dmytriev_I (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДМИТРІЄВ ІВАН СЕРГІЙОВИЧ

ДМИТРІЄВ Іван Сергійович (1797, за ін. даними, 1804–07.09(26.08).1881) – корабел, військовик. 1814 вступив на службу учнем теслі кораблебудівної команди в Херсоні, продовжив навчання підмайстром у місц. адміралтействі, 1821 став унтер-офіцером, 1827 – офіцером корпусу корабельних інженерів. 1833 в ескадрі М.Лазарєва порядкував причальними роботами на Босфорі (за домовленістю з осман. урядом для висадки десанту з артилерією), а також виконував креслення суден, за що був відзначений турец. золотою медаллю.

1834–36 у Миколаєві керував буд-вом, зокрема, пароплава "Северная Звезда", вітрильника "Стрела", вантажного бота. Вивчав зарубіжний досвід у Великій Британії та США. Від 1839 протягом наступного десятиліття впроваджував спорудження нових кораблів у Миколаїв. адміралтействі (серед них – лінкори "Ягудиил", "Ростислав", "Святослав", "Чесма" та ін. судна). На поч. 1850-х рр. опікувався введенням до ладу 84-гарматного флагмана П.Нахімова "Императрица Мария", шхуни "Опыт" і транспорту "Кишинев", протягом 1854–58 – вітрильно-гвинтового 135-гарматного лінкора "Цесаревич" та колісної яхти "Тигр".

У чині полковника 1858 переведений до Санкт-Петербурга. Від 1860 – ген.-майор, 1868 – ген.-лейтенант, голова кораблебудівного від-ня Мор. тех. к-ту. Очолив модернізацію рос. флоту, у зв'язку з чим 1873 мав відрядження до чорномор. портів. Розробив концепцію броненосного крейсера. Від 1877 – чл. конф. Мор. акад., від 1880 – корабельний інженер-генерал, чл. адміралтейств-ради.

Нагороджений багатьма орденами, в т. ч. св. Станіслава 1-го ст. (1865), св. Анни 1-го ст. (1870), св. Володимира 2-го класу (1874), Білого Орла (1877).

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Общий морской список, ч. 10. СПб., 1898
  2. Ш. Дмитриев, Иван Сергеевич. В кн.: Русский биографический словарь. СПб., 1905
  3. Городничев В., Попов В. Краткий очерк развития кораблестроения. Л., 1954
  4. Зубов Б.Н. Развитие кораблестроения на юге России. Калининград, 1990
  5. Словарь биографический морской. СПб., 2001.

Посилання:
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЛАЗАРЄВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • МИКОЛАЇВ
  • НАХІМОВ ПАВЛО
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)