ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДМИТРО ДЕДЬКО

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ДМИТРО ДЕДЬКО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dmytro_D (останній перегляд: 17.06.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДМИТРО ДЕДЬКО

ДМИТРО ДЕДЬКО (Детько, Дятько) (р. н. невід. – після 1349) – галицький боярин. Судячи з прізвиська, був княжим вихователем. Очолив змову проти останнього галицько-волин. кн. Юрія II Болеслава (сина мазовецького кн. Тройдена і сестри останніх з династії РомановичівАндрія Юрійовича й Лева Юрійовича – Марії), внаслідок якої князя 1340 отруїли бояри в м. Володимир (нині м. Володимир-Волинський). Зі смерті князя скористався польс. король Казимир III Великий, який навесні 1340 вчинив набіг на Львів і пограбував його. Однак полякам не вдалося втриматись у Львові й Галицько-Волинському князівстві. Нар. рух проти окупантів очолив Д.Д. Казимиру III довелося вернутися в Польщу, а Галицька земля майже 10 років залишалася боярською олігархічною республікою під кер-вом Д.Д., який у своїх грамотах називав себе "управителем Руської землі". Тільки 1349 Казимир III, заручившися підтримкою Угорщини, заволодів Галицькою Руссю. Подальша доля Д.Д. невідома.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Котляр М.Ф. Галицька Русь у другій половині ХIV – першій чверті ХV ст. К., 1968.

Посилання:
  • АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КАЗИМИР ІІІ ВЕЛИКИЙ
  • ЛЕВ ЮРІЙОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • РОМАНОВИЧІ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ЮРІЙ II, ЮРІЙ-БОЛЕСЛАВ ТРОЙДЕНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛЬВІВ
  • УЗБЕК, ХАН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)