ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДНІПРОБУД

  Бібліографічне посилання: Веселова О.М. ДНІПРОБУД [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dniprobud (останній перегляд: 21.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДНІПРОБУД

ДНІПРОБУД – 1) проектна орг-ція, ств. в січ. 1921 в Москві на чолі з проф. І.Александровим, що здійснювала дослідницькі роботи на місці майбутнього "Дніпрогесу". В постанові Ради праці й оборони (див. Рада праці і оборони 1920–1937) від 1 черв. 1921 передбачалися проектування (згідно з планом ГОЕЛРО) держ. Дніпровської ГЕС і початок спорудження допоміжної теплової ст. на 10 тис. кВт біля м. Олександрівськ (нині м. Запоріжжя). 1 серп. 1921 Рада прийняла постанову про звільнення земель, що підлягали затопленню при спорудженні ГЕС на Дніпрі;

2) буд. орг-ція, ств. 1927 в Україні для спорудження Дніпровської ГЕС (Дніпрогесу) та буд-ва підпр-в на лівому березі Дніпра й нової ч. м. Запоріжжя. 1927–32 Д. очолював О.Вінтер. 8 листоп. 1927 відбулося закладання Дніпрогесу. У буд-ві брали участь амер. спеціалісти на чолі з П.Купером. Усі буд. механізми й перше устаткування для гідроспоруд були імпортовані з США. Дніпрогес було відкрито 1 трав. 1932. Гідровузол Дніпровської ГЕС дав можливість затопити дніпрові пороги й створити умови для судноплавства по Дніпру від його верхів'я до Чорного м. Перші судна пройшли через дніпровський шлюз у трав. 1933.

1944–50 Д. відбудував Дніпрогес, зруйнований на початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 (див. Директива РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 29 червня 1941); 1950 його потужність досягла 650 тис. кВт.

1946 колектив Д. відновив зруйновані та спорудив низку нових енергетичних станцій, пром. підпр-в у Миколаєві й Закарпатській Україні. 1950–56 збудував Каховську ГЕС на Дніпрі, м. Нова Каховка і в ньому – кілька підпр-в. 1956–65 споруджував Дніпродзержинську ГЕС на Дніпрі, з 1957 – канал Дніпро–Кривий Ріг, 1960–65 – Київ. ГЕС. Д. входив до складу Головгідроенергобуду Мін-ва енергетики й електрифікації СРСР. Від 1963 базується в м. Канів.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Олексієнко І.Є. Дніпрогес імені В.І.Леніна. К., 1977
  2. Брежнев Л.И. Возрождение. М., 1978.

Посилання:
  • АЛЕКСАНДРОВ ІВАН ГАВРИЛОВИЧ
  • ДНІПРОВІ ПОРОГИ
  • ДИРЕКТИВА РНК СРСР ТА ЦК ВКП(Б) ВІД 29 ЧЕРВНЯ 1941
  • ГОЕЛРО
  • КАНІВ
  • КРИВИЙ РІГ
  • МОСКВА
  • МИКОЛАЇВ
  • НОВА КАХОВКА
  • РАДА ПРАЦІ І ОБОРОНИ (1920-1937)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІНТЕР ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗАПОРІЖЖЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ДНІПРОВІ ПОРОГИ
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • ХОРТИЦЯ
  • КОЦЮБА ГОРДІЙ МАКСИМОВИЧ
  • ЛЕНІНСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ УКРАЇНИ
  • НОВА КАХОВКА
  • ВІНТЕР ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЗАПОРІЖЖЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)