ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬК

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dniprodzerzhynsk (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬК

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬК (до 1936 – Кам'янське) – місто обласного підпорядкування Дніпроп. обл. Розташов. на обох берегах Дніпра, за 35 км від Дніпропетровська. Залізничний вузол. Нас. 273,7 тис. осіб (2001). Місцевість, в якій розташов. Д., заселена ще за доби раннього палеоліту. За доби Київської Русі через тер. сучасного міста проходив водний шлях "із варягів у греки", пізніше тут була переправа через Дніпро. Спустошена татаро-монголами місцевість поступово перетворилася на ч. Дикого поля. У 16–17 ст. ця тер. ввійшла до складу Вольностей Війська Запорозького низового. На серед. 18 ст. тут уже існували поселення Романкове, Карнаухівка та Тритузне. Поряд з ними виник зимівник козака Камеона.

Перша згадка про поселення Кам'янське у складі Кодацької паланки належить до 1750. Тут мешкали колиш. козаки, які стали хліборобами й ремісниками. Після зруйнування Запорозької Січі ця тер. увійшла до складу Слов'янської пров. Саксаганського (Новокодацького) пов. Новоросійської губ. 1784 с-ще було зараховано до розряду казенних (держ.) поселень. Від 1802 перебувало в складі Катериносл. пов. Катеринославської губернії.

На поч. 80-х рр. 19 ст., із буд-вом залізниці, яка проходила поблизу с-ща і з'єднувала Донбас із Криворіжжям, відбувається пром. піднесення Кам'янського. 1887 акціонерне Південноросійське Дніпровське металургійне товариство розпочало тут буд-во найбільшого на той час металургійного з-ду. Першу домну запущено 1889. Крім металургійного з-ду, було побудовано багато невеликих підпр-в, майстерень, друкарень. Населення Кам'янського 1896 збільшилося до 19 тис. осіб, а 1917 становило вже 63 тис. осіб.

У 20 ст. з розвитком пром. буд-ва центр Кам'янського стає містом (1917), а його околиці існують як окремі села. 1929 обидві частини поселення були об'єднані, чисельність мешканців становила 45 тис. осіб. Од 1932 – місто у складі Дніпроп. обл. У лют. 1936 перейм. на Д. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 22 серп. 1941 по 25 жовт. 1943 Д. був окупований гітлерівцями.

1970 нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Нині Д. – багатогалузевий індустріальний центр. Провідні галузі пром-сті – металургійна, маш.-буд., коксохім., буд. мате-ріалів.

Уродженцем міста був партійний і державний діяч доби СРСР Л.Брежнєв.

Пам'ятка арх-ри – Свято-Миколаївський собор (1894).

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Дніпропетровська область. К., 1969
  2. Огонь Прометея. Очерки истории завода им. Дзержинского. Днепропетровск, 1969
  3. Люди і долі Дніпродзержинська. Альманах. Дніпродзержинськ, 2001.

Посилання:
  • БРЕЖНЄВ ЛЕОНІД ІЛЛІЧ
  • ДИКЕ ПОЛЕ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КОДАЦЬКА ПАЛАНКА
  • КОЗАК, СЛОВО
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ПАЛЕОЛІТ
  • ПІВДЕННОРОСІЙСЬКЕ ДНІПРОВСЬКЕ МЕТАЛУРГІЙНЕ ТОВАРИСТВО
  • ШЛЯХ ІЗ ВАРЯГІВ У ГРЕКИ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЗИМІВНИК

  • Пов'язані терміни:
  • БОЙОВІ СТРАЙКОВІ КОМІТЕТИ
  • БРЕЖНЄВ ЛЕОНІД ІЛЛІЧ
  • БУЛЬБЕНКО ФЕДІР ПАВЛОВИЧ
  • ДНІПРО
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ УРЯДІВ УРСР І СРСР НА ТЕРИТОРІЇ УРСР В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ СРСР 1941–1945
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • КАМ'ЯНСЬКЕ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КОДАЦЬКА ПАЛАНКА
  • КОНЦЕНТРАЦІЙНІ ТАБОРИ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТА НАЦИСТСЬКОГО ТОТАЛІТАРНИХ РЕЖИМІВ НА ТЕРИТОРІЇ УСРР–УРСР
  • ПЛЕВАКО ОЛЕКСАНДР АНТОНОВИЧ
  • РАЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РЕДЕНС СТАНІСЛАВ ФРАНЦОВИЧ
  • ТРЕТІЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ЗАБОЛОТНИЙ ВОЛОДИМИР ГНАТОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)