ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dnipropetrovska_obl (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ – адм.-тер. одиниця в складі України. Утворена 27 лют. 1932. Розташов. у пд.-сх. ч. України. Межує на пн. з Полтав. та Харків., на сх. – з Донец., на пд. – з Запоріз. та Херсон., на зх. – з Миколаїв. та Кіровогр. областями. Тер. 31,9 тис. км² (5,3 % від тер. України). Нас. 3567,6 тис. осіб (2001). Міськ. нас. – 83 %. Центр – м. Дніпропетровськ. В області – 22 р-ни, 20 міст, 46 с-щ міськ. типу, 288 сільс. рад, 1440 сільс. населених пунктів. Серед населення за національністю переважають українці – 79,3 %, росіяни складають 17,6 % (здебільшого вони сконцентровані в містах – індустріальних центрах), білоруси – 0,8, євреї – 0,4, вірмени – 0,3, азербайджанці – 0,2 %, мешкають тут також ін. національності. Статус істор. населених місць мають міста: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь, Новомосковськ і Павлоград.

За характером рельєфу Д.о. – хвиляста рівнина, розчленована глибокими долинами річок. На пн. зх. містяться відроги Придніпровської височини (до 192 м), а на пд. сх. – Приазовської височини. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною. Основні корисні копалини – залізна і марганцева руди, кам'яне й буре вугілля, граніти, каолін тощо. Клімат – помірно континентальний, із спекотним і посушливим літом та м'якою, малосніжною зимою. На території області – 145 річок (довжиною понад 10 км кожна), що належать до басейну Дніпра; Дніпродзержинське, Дніпровське й Каховське водосховища.

Тер. Д.о. була заселена за доби палеоліту, в 7–6 ст. до н.е. тут був центр скіф. д-ви; пізніше скіфів відтіснили на пд. сармати й анти. В добу Київської Русі на тер. Д.о. перетиналася слов'янська колонізація з кочів'ями степових народів – печенігів, половців. У 16–18 ст. вся тер. області входила до складу Вольностей Війська Запорозького низового. Тут на о-ві Томаківка, а пізніше на Микитиному Розі (див. Томаківська Січ, Микитинська Січ), з серед. 16 до серед. 17 ст. містився Кіш Запорозької Січі. На тер. сучасної Д.о. відбувалася Жовтоводська битва 1648, в якій козац. військо на чолі з Б.Хмельницьким здобуло першу перемогу в національній революції 1648–1676. За "Вічним миром" 1686 тер. Запорожжя відійшла до Рос. д-ви. 1709 Чортомлицьку Січ зруйновано, 1734 засновано Нову Січ, після ліквідації якої 1775 її землі ввійшли до складу Азовської губернії та Новоросійської губернії, об'єднаних 1783 у Катеринославське намісництво. Від 1797 тер. Д.о. входила до складу Новоросійської губ. (з 1802 – Катериносл.).

У 19 ст. з відкриттям залізорудних покладів і буд-вом Катерининської залізниці (1884) спостерігається бурхливий розвиток пром-сті, насамперед металургії та машинобудування. Від 1884 до 1913 нас. губ. зросло з 1400 тис. до 3350 тис. осіб. Найбільшим серед металургійних підпр-в Пд. пром. р-ну був Дніпровський з-д у м. Кам'янське (нині м. Дніпродзержинськ), на якому 1915 працювало 11 тис. робітників.

Від 1923 на тер. сучасної Д.о. існували Катериносл., Криворізька, Павлоградська округи. 1926 Катериносл. округу об'єднали з Павлоградською під назвою Дніпроп. округа. 1932 – створено Д.о. На 1935 в обл. налічувалося 60 р-нів. До 1939 до її складу входила територія сучасних Запоріз. та ч. Кіровогр. областей. Кількість р-нів Д.о. не раз змінювалася (1938 – 51, 1941 – 26, 1946 – 28, 1960 – 22, 1965 – 20, 1991 – 22).

Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 на окупованій гітлерівцями тер. області діяли підпільні загони, диверсійні групи. Силами підпільників було підготовлене і здійснене Павлоградське збройне повстання 1943.

Д.о. – одна з найбільш урбанізованих тер. України. Пром. потенціал області визначають три міські агломерації: Дніпропетровська, Криворізька й Нікопольська. Гол. галузі пром-сті – чорна металургія, машинобудування, хімія та електроенергетика. Область є провідним в Україні виробником марганцевої (100 %) та залізної (до 90 %) руд.

На Дніпропетровщині народилися: теософ та письменниця О.Блаватська, перекладач та письменник В.Підмогильний, парт. і держ. діячі СРСР Л.Брежнєв і В.Щербицький.

Осн. архіт. пам'ятки: Свято-Миколаївська церква (1913–15), Спасо-Преображенський собор (1830–35), палац кн. Г.Потьомкіна (1786; усі в Дніпропетровську), Свято-Миколаївський собор (1894, Дніпродзержинськ), церква Різдва в Сулицькому (1812–20, Нікополь), Свято-Троїцький собор (1775–80, Новомосковськ); музей прикладного мист-ва петриківського худож. орнаменту (смт Петриківка).

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Дніпропетровська область. К., 1969
  2. Скарбниця рідного краю. Дніпропетровськ, 1993
  3. Все про Україну, т. 1–2. К., 1998.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНТИ
  • АЗОВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • БЛАВАТСЬКА ОЛЕНА ПЕТРІВНА
  • БРЕЖНЄВ ЛЕОНІД ІЛЛІЧ
  • ЧОРТОМЛИЦЬКА СІЧ
  • ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬК
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КІШ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ
  • КРИВИЙ РІГ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МИКИТИНСЬКА СІЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НІКОПОЛЬ
  • НОВА СІЧ
  • НОВОМОСКОВСЬК
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПАЛЕОЛІТ
  • ПАВЛОГРАД
  • ПАВЛОГРАДСЬКЕ ПОВСТАННЯ (1943)
  • ПЕЧЕНІГИ
  • ПЕТРИКІВКА
  • ПІДМОГИЛЬНИЙ ВАЛЕР'ЯН ПЕТРОВИЧ
  • ПОЛОВЦІ
  • САРМАТИ
  • ЩЕРБИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ
  • СКІФИ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ТОМАКІВСЬКА СІЧ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІЧНИЙ МИР 1686 Р.
  • ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО
  • ЖОВТОВОДСЬКА БИТВА 1648

  • Пов'язані терміни:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ УРЯДІВ УРСР І СРСР НА ТЕРИТОРІЇ УРСР В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ СРСР 1941–1945
  • ІСЛАМ
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХАТАЄВИЧ МЕНДЕЛЬ МАРКОВИЧ
  • ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1937
  • КРИВИЙ РІГ
  • КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН
  • КУК ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ЛАЗАРЕНКО ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛЮТЕРАНСТВО
  • МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • НІКОПОЛЬ
  • НОВА ПРАГА
  • НОВОМОСКОВСЬК
  • ОЛЕКСАНДРІЯ
  • ОРІХІВСЬКА СПРАВА
  • ПАВЛОГРАД
  • ПЕТРИКІВКА
  • ПОКРОВСЬКЕ
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПОСТИШЕВ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • ПОВСТАННЯ СЕЛЯНСЬКІ ПРОТИ БІЛЬШОВИЦЬКОГО РЕЖИМУ 1929–1932
  • РАЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РАЙОН
  • РОМИ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • ШУМУК ДАНИЛО ЛАВРЕНТІЙОВИЧ
  • ТЕРОР І ТЕРОРИЗМ
  • ЦИГАНИ В УКРАЇНІ
  • ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)