Бібліографічне посилання: Буравченков А.О. ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dobrovolcha_armiya (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ – одне з найбільших білогвард. (див. Білий рух) збройних формувань на Пд. Росії 1917–20. Ств. за добровольчим принципом у м. Новочеркаськ (нині місто Ростовської обл., РФ) у листоп.–груд. 1917 ген. від інфантерії М.Алексєєвим. Первісна чисельність – 500 осіб. Офіц. назву "Добровольча армія" отримало 7 січ. 1918 (25 груд. 1917), коли його очолив ген. від інфантерії Л.Корнілов.

У лют. 1918 під тиском більшовицьких військ Д.а. (4 тис. осіб) залишила Дон і відійшла на Кубань – 1-й Кубанський ("Льодяний") похід. Під час походу відбулося об'єднання з Кубанською армією, завдяки чому чисельність Д.а. зросла до 6 тис. осіб. Під час штурму 10–13 квіт. 1918 м. Єкатеринодар (нині м. Краснодар, РФ) загинув Л.Корнілов, Д.а. очолив генерал-лейтенант А.Денікін, який повернув її знову на Дон, звільнений від більшовиків німецькими військами (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918; Всевелике Військо Донське). 23 черв. 1918 розпочався 2-й Кубанський похід (8–9 тис. осіб), у ході якого було захоплено майже весь Пн. Кавказ. У жовт. 1918 чисельність Д.а. становила 40 тис. осіб.

Після організації в січ. 1919 Збройних сил Півдня Росії (ЗСПР) Д.а. стала основою для формування Кавказ. Д.а. (команд. – ген.-лейтенант П.Врангель) та Кримсько-Азовської Д.а. (команд. – ген.-лейтенант О.Боровський). У трав. 1919 в результаті перегрупування Д.а. було відновлено (команд. – ген.-лейтенант В.Май-Маєвський). Основою її стало найбоєздатніше об'єднання ЗСПР – 1-й армійський корпус (команд. – ген.-лейтенант О.Кутепов), ядро якого складали "кольорові (іменні) частини" – Корніловський ударний, Марковський, Дроздовський, Алексєєвський полки. До Д.а. також входили 2-й армійський корпус (команд. – генерал-лейтенант М.Промптов), 5-й кінний корпус (команд. – ген.-лейтенант Я.Юзефович), 3-й Кубанський кінний корпус (команд. – ген.-лейтенант А.Шкуро), із верес. 1919 – Київ. група військ ген.-лейтенанта М.Бредова.

На кін. трав. 1919 Д.а. захопила Донбас, а 25 черв. 1919 – Харків. У ході заг. наступу на Москву восени 1919 Д.а. (50 тис. осіб) окупувала майже всю Лівобережну Україну, пд. України й значну ч. Правобережної України, в т.ч. Київ. Незважаючи на відверто антиукр. політику денікінської адміністрації (див. Денікіна режим в Україні 1919–1920), уряд Директорії УНР намагався порозумітися з командуванням ЗСПР для організації спільних дій проти Червоної армії (див. Радянська армія). Але порозуміння досягнуто не було, і 21 верес. 1919 Д.а. розпочала бойові дії проти Армії Української Народної Республіки. 24 верес. 1919 Директорія УНР оголосила війну ЗСПР.

У ході контрнаступу червоного Південного фронту (11 жовт.–18 груд. 1919) Д.а. зазнала нищівної поразки. Під час відступу командування перейшло до ген. П.Врангеля. В січ. 1920 Д.а. було реорганізовано в Добровольчий корпус.