ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДОБРОВСЬКИЙ ЙОЗЕФ

  Бібліографічне посилання: Дзира Я.І., Плахонін А.Г. ДОБРОВСЬКИЙ Йозеф [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dobrovsky_Y (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДОБРОВСЬКИЙ ЙОЗЕФ

ДОБРОВСЬКИЙ (Dobrovský) Йозеф (17.08.1753–06.01.1829) – чеський вчений, один з основоположників слов'янознавства. Чл. Королів. т-ва наук у Празі (1784), почесний чл. Петерб. АН (1820). Н. в м. Дьярмат (Угорщина). 1768–76 навч. на філос., згодом на богословському ф-тах Карлового ун-ту в Празі. Найважливіші праці: "Історія чеської мови і літератури" (1792), "Глаголиця" (1807), "Основи старослов'янської мови" (1822), "Кирило і Мефодій – слов'янські апостоли" (1823). Творчість Д. справила відчутний вплив на процес нац. відродження Чехії наприкінці 18–19 ст. 1792 відвідав Санкт-Петербург, виявив там давні рукописи та стародруки, дослідив Ізборник 1973 та "Слово о полку Ігоревім". Брав участь у першому перекладі останнього чеською мовою.

Д. першим у Чехії опублікував окремі відомості про укр. мову та українців. У ж. "Славін" ("Slavin" – 1800) вмістив уривок праці Й.-Х.Енгеля "Історія України і українських козаків" (1796). 1814 передрукував із віденського ж. "Vaterländische Blätter" (1812, № 27) у ж. "Слованка" ("Slovanka") ст. "Русняки на Марамороші", яка була спрямована на роз'єднання укр. етносу в Австрійс. імперії. В ній твердилося, що нас. Галичини розмовляє словац. і польс. мовами. Д., додавши до цієї статті 11 своїх приміток критичного характеру, обґрунтовано розкрив етногр. особливості українців Галичини, Буковини, Списького комітату й Закарпатської України, підкреслив етнічну спорідненість і єдність нас. цих країв. Критичні зауваження Д. викликали великий інтерес славістів і громадськості Галичини. В цьому ж журналі Д. повідомив про появу "Енеїди" І.Котляревського і граматики укр. мови О.Павловського.

Після відвідин С.-Петербурга і зустрічей з вихідцем із Закарпаття І.Орлаєм Д. захопився письмовими пам'ятками цього краю, старими грамотами й почав вивчати їх. Завдяки дослідженням Д. чеські вчені майже одностайно визнали право українців на нац. незалежність, що дало підстави галицькій інтелігенції відстоювати свої права в Австрійс. імперії. Галицьке відродження 30-х рр. 19 ст., започатковане "Руською трійцею", базувалося на працях чеських "будителів".

Е.Кінан приписує Д. авторство фальсифікації "Слова о полку Ігоревім". Це припущення активно дискутується сьогодні у світовій науці.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. З історії чехословацько-українських зв'язків. Братислава, 1959
  2. Грозєнчик В.Й. та ін. Короткий огляд історії чехословацько-українських зв'язків і відносин. Братислава, 1959
  3. Wollman S. Dobrovský a Slovo o pluku Igoreve. "Slavia" (Praha), 1955, r. 24
  4. Моисеева Г.Н., Кобец М.М. Йозеф Добровский и Россия: Памятники русской культуры XI–XIII веков в изучении чешского слависта. Л., 1990
  5. Кінан Е. Чи міг Ярослав Галицький 1185 року стріляти султанів? В кн.: Кінан Е. Російські історичні місця. К., 2003.

Посилання:
  • БУДИТЕЛІ
  • БУКОВИНА
  • ЕНГЕЛЬ (ENGEL) ЙОГАН-ХРИСТИЯН ФОН
  • ГАЛИЧИНА
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • ОРЛАЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
  • ПАВЛОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ПАВЛОВИЧ
  • РУСЬКА ТРІЙЦЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕХІЯ, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГРАМАТИКА МЕЛЕТІЯ СМОТРИЦЬКОГО
  • ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ПАЛАЦЬКИЙ ФРАНТІШЕК
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)