Бібліографічне посилання: Вербиленко Г.А. ДОЛИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dolyna (останній перегляд: 15.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДОЛИНА – місто Івано-Франк. обл., райцентр. Розташов. в Передкарпатті на р. Сивка (прит. Дністра). Залізнична ст. Нас. 24 тис. жителів (1998). Поселення відоме з 2-ї пол. 14 ст., воно виникло на місці видобутку покладів солі. Окрім осн. промислу – видобувного, тамтешні мешканці займалися землеробством і скотарством. Від 15 ст. – центр Долинського староства (див. Староство). 1525 вже як місто отримало магдебурзьке право і дозвіл на проведення двох ярмарків на рік. У 16–17 ст. Д. не раз потерпала від татарських набігів. Значних руйнувань зазнала 1594.

Мешканці Д. брали участь у національній революції 1648–1676, в русі опришків. 1648 багато хто приєднався до загонів С.Височана.

За 1-м поділом Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Д. відійшла до Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). Під час Першої світової війни тут точилися бойові дії. 1918–19 – входила до Західноукраїнської Народної Республіки. 1919 на лінії р. Свіча (прит. Дністра) відбулися бої 8-ї Самбірської бригади Української Галицької армії з польс. військами. Д. захопила Польща.

Від 1939 – у складі УРСР. Райцентр 1940–62 та від 1963.

В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 1 липня 1941 по 31 липня 1944 окупована гітлерівськими військами, входила до складу Генеральної губернії.

Сучасний пром.-екон. комплекс міста складають підпр-ва нафтової, газової та легкої пром-сті. Серед пам'яток історії та к-ри: солеварня 18–20 ст.; поховання загиблих у роки Великої вітчизн. війни (серед похованих – Герої Рад. Союзу Д.Пилипченко і В.Лаврищев); пам'ятник Т.Шевченкові.