Бібліографічне посилання: Моця О.П.
ДОРОГОБУЖ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dorogobuzh (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці
ДОРОГОБУЖ
ДОРОГОБУЖ, археологічна пам'ятка – літописне місто. Було розташов. на березі р. Горинь (прит. Прип'яті, бас. Дніпра), на околиці сучасного с. Дорогобуж Гощанського р-ну Рівнен. обл. Згадується в "Руській правді" у зв'язку з подіями 1068–69 та в "Повісті временних літ" під 1084. Наприкінці 11 ст. – центр удільного Дорогобузького князівства, гол. центр Погоринської волості (див. Погорина). Складався з дитинця, окольного міста, посаду. Основу системи укріплень становили земляні вали та рови. Вал дитинця було насипано наприкінці 10 – поч. 11 ст. На рубежі 11–12 ст. у центрі дитинця викопано колодязь. Вдалося встановити садибно-дворову забудову цієї ч. міста. У 12 ст. було збудовано Свято-Успенську церкву. Екон. життя вирізнялося поєднанням с. госп-ва, промислів, ремесла й торгівлі. Про соціальну диференціацію свідчить, окрім багатьох знахідок та значних за розміром будівель, скарб срібних речей. |