ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДОРОГОБУЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО

  Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. ДОРОГОБУЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dorogobuzke_knyazivstvo (останній перегляд: 21.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДОРОГОБУЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО

ДОРОГОБУЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО – удільне князівство кін. 11–12 ст. Центр – м. Дорогобуж. Уперше князівська волость з центром у Дорогобужі згадується 1084, коли вел. кн. київ. Всеволод Ярославич надав Дорогобуж князю-ізгою Давиду Ігоровичу (місто кілька разів у нього забирали, і лише бл. 1100 воно остаточно було за ним закріплене). До складу Д.к. увійшли тер. Погорини, землі в поймах річок Случ (прит. Горині, бас. Дніпра), Стир (прит. Прип'яті, бас. Дніпра) та у верхній течії Пд. Бугу з містами Дубен (нині м. Дубно), Острог, Чорторийськ (нині с. Старий Чорторийськ Маневицького р-ну Волин. обл.), Межибожжя, Божський, Пересопниця, Городен (локалізація цього міста є спірною). 1112, після смерті Давида, Д.к. відійшло до його нащадків, але бл. 1118 вел. кн. київ. Володимир Мономах приєднав його до своїх володінь. Син Давида Ігоровича Всеволодко отримав м. Городен. Городенське князівство проіснувало до останньої третини 12 ст.

У серед. 12 ст. з утвердженням удільної роздробленості Д. к. відроджується як волость Мономашичів. Під час феод. війн між Ізяславом Мстиславичем і Юрієм Долгоруким Д. к. не раз переходило з рук у руки. 1150 у ньому княжить Гліб Юрійович, потім – Мстислав Ізяславич, 1151 – знову Мстислав, потім – онук Володимира Мономаха Володимир Андрійович. 1152 у Дорогобужі сів Володимир Мстиславич, а Володимир Андрійович отримав Пересопницю. Лише 1157 Д. к. остаточно було закріплено за Володимиром Андрійовичем, який княжив тут до 1171.

У цей час із Д. к. виділяється Пересопницьке князівство; в серед. 12 – на поч. 13 ст. згадуються князівські столи у Степані, Городні, Чорторийську, Шумську, Котельниці, Межибожжі.

Після смерті Володимира Андрійовича Дорогобуж обманом захопив Володимир Мстиславич. У лют. 1171 він став великим князем київ., а Д. к. перейшло до його сина Мстислава. Після смерті Володимира Мстиславича в трав. 1171 Д. к. потрапляє в залежність від Луцького князівства. 1183 у Дорогобужі сів Інгвар Ярославич, а у згадці про Дорогобуж під 1208 фігурує не названий на ім'я син Інгвара Ярославича. У 13 ст. Д. к. було остаточно інкорпоровано до складу Галицько-Волинського князівства.

дата публікації: 2004 р.

Посилання:
  • ДАВИД ІГОРОВИЧ
  • ДОРОГОБУЖ
  • ДУБНО
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • ЛУЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • МСТИСЛАВ ІЗЯСЛАВИЧ
  • ОСТРОГ
  • ПЕРЕСОПНИЦЯ
  • ПОГОРИНА
  • ШУМСЬК (ДАВНЬОРУСЬКЕ МІСТО)
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
  • ВОЛОДИМИР МСТИСЛАВИЧ
  • ВОЛОСТЬ
  • ВСЕВОЛОД ЯРОСЛАВИЧ
  • ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОЛГОРУКИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • ДОРОГОБУЖ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)