ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДРУГИЙ ВСЕРОСІЙСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1917

  Бібліографічне посилання: Бойко О.Д. ДРУГИЙ ВСЕРОСІЙСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1917 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Drugy_vseros_zizd_rad_1917 (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДРУГИЙ ВСЕРОСІЙСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1917

ДРУГИЙ ВСЕРОСІЙСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1917, Всеросійський з'їзд рад робітничих і солдатських депутатів. Відбувся 7–9 листоп. (25–27 жовт.) 1917 в м. Петроград (нині м. Санкт-Петербург). З'їзд був скликаний за ініціативи більшовиків, які планували до його початку здійснити збройний заколот й усунути від влади Тимчасовий уряд. На момент відкриття з'їзду там були присутні 649 делегатів, із них: 390 більшовиків, 160 есерів (лівих, правих і центру; див. Партія соціалістів-революціонерів), 72 меншовики, 27 представників ін. партій. У процесі роботи до з'їзду долучалися нові делегати.

Склад делегатів не відображав реальної розстановки політ. сил у радах. Значна перевага більшовиків пояснювалася, перш за все, відсутністю представників рад сел. депутатів, де переважали есери. Всерос. виконавчий к-т сел. рад висловився проти участі в з'їзді. Як під час виборів делегатів, так і під час роботи з'їзду більшовиками були допущені значні порушення регламенту. Так, на з'їзді не була представлена майже половина 10-мільйонної армії.

Під час роботи з'їзду не було обрано мандатну комісію, не існувало спец. перепусток для делегатів, вхід до зали засідань контролювала більшовицька комендатура, стенограма не велася, не зберігалися ні протоколи з'їзду, ні чернеткові записи секретарів, ні мандати, ні особисті анкети учасників з'їзду. Єдиним джерелом інформації про з'їзд були газетні звіти, гол. чин. у більшовицькій пресі.

Відбулося два засідання з'їзду. Перше розпочалося з дебатів із приводу повноважень з'їзду. Меншовики та праві есери заявили, що він неправомочний приймати доленосні для країни рішення, що більшовики намагаються захопити владу в обхід інтересів усіх партій і фракцій, представлених у радах. До меншовиків і правих есерів приєдналися ч. меншовиків-інтернаціоналістів та чл. єврейс. партій Бунд і Поалєй Ціон. На знак протесту бл. 70 делегатів залишили з'їзд.

Далі було розглянуто питання про владу. На цей час надійшло повідомлення про захоплення Зимового палацу та арешт Тимчасового уряду (див. Жовтневий переворот у Петрограді 1917). З'їзд прийняв (2 – проти, 12 – утрималися) написане В.Леніним звернення "Робітникам, солдатам і селянам!" і проголосив про перехід влади в центрі та на місцях до рад робітн., солдатських і сел. депутатів.

На другому засіданні з'їзд розглянув питання про війну і мир, заслухав доповідь В.Леніна та одностайно ухвалив Декрет про мир 1917. Було обговорено земельне питання та прийнято (1 – проти, 8 – утрималися) Декрет про землю 1917. З'їзд ухвалив постанову про утворення робітн.-сел. уряду та затвердив склад РНК. Проти голосували ліві есери, меншовики-інтернаціоналісти та представники Вікжелю (Всерос. виконком залізничників), які вимагали утворення однорідного соціаліст. уряду з представників усіх соціаліст. партій від есерів до більшовиків.

Більшовики використали Д.В.з.р. для узаконення Жовтневого перевороту, встановлення диктатури більшовицької партії. Відтоді ради стали фіктивними органами влади, яка насправді належала єдиній партії – РСДРП(б) – Комуністичній партії Радянського Союзу.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Второй Всероссийский съезд Советов рабочих и солдатских депутатов. М.–Л., 1928
  2. Минц И.И. История Великого Октября, т. 2. М., 1978
  3. Френкин М. Русская армия и революция. 1917–1918. Мюнхен, 1978.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БУНД
  • ДЕКРЕТ ПРО МИР 1917
  • ДЕКРЕТ ПРО ЗЕМЛЮ 1917
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • МЕНШОВИКИ
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • ПОАЛЕЙ-ЦІОН
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • БІЛЬШОВИЗАЦІЯ РАД
  • БОГДАНОВ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ДЕКРЕТ ПРО МИР 1917
  • ДЕКРЕТ ПРО ЗЕМЛЮ 1917
  • КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УСРР/ УРСР
  • КУЧІН ГЕОРГІЙ ДМИТРОВИЧ
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • МАРТОВ ЮЛІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • МАЙОРОВ МИХАЙЛО МУСІЙОВИЧ
  • МОКРОУСОВ ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • НАРОДНИЙ СЕКРЕТАРІАТ
  • НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
  • ПАРТІЯ ЛІВИХ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (ПЛСР), ЛІВІ ЕСЕРИ
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • ПЕТРОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • РАДГОСПИ
  • РАДИ РОБІТНИЧИХ, СЕЛЯНСЬКИХ І СОЛДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ, ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ, НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ
  • РОСІЯ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ЗЕМЕЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ 1917–1920
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917
  • ЗІНОВ'ЄВ ГРИГОРІЙ ОВСІЙОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)