ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДРУЖКІВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД

  Бібліографічне посилання: Лавров Ю.П., Онопрієнко В.І. ДРУЖКІВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Druzhkivsky_metalurg_zavod (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДРУЖКІВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД

ДРУЖКІВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД. Належав утвореному на поч. 1891 (затверджене імп. Олександром III 5 лип. 1891) АТ "Донецьке товариство залізоробного й сталеливарного виробництва" з осн. франц. капіталом у 1,5 млн рублів золотом, збільшеним послідовно 1894 й 1895 до 3 млн руб. У берез. 1892 т-во розпочало буд-во поблизу ст. Дружківка Курсько-Харківсько-Азовської залізниці чавуноплавильного, залізоробного й сталеливарного з-ду з мех. ф-кою. Т-во мало угоди на держ. замовлення на металургійні вироби та на орендування в Донбасі й Криворіжжі вугільних, залізорудних копалень, розробок флюсів та вогнетривких матеріалів. Для забезпечення доменного процесу т-во взяло в оренду в Криворіжжі рудник "Євгенівський" і створило разом із Брянським і Криворізьким т-вами об'єднання для спільної розробки покладів залізної руди поблизу ст. Карнаватка. Наприкінці 1894 з-д почав виплавляти метал. 1900 на ньому вже діяло 2 доменні печі, збудовані за нім. проектами, з відкритою шахтою та двоконусними засипними апаратами; 2 мартенівські печі, 3 конвертори, 4 прокатних стани. Працювало 2396 робітників. Незважаючи на несприятливі екон. умови початку 20 ст., т-во продовжувало нарощувати вир-во, поступово модернізуючи заводське обладнання. Протягом 1901–13 збудовано 2 нові доменні й 1 мартенівську печі, нові великі блюмінги, підсилено кліті на ін. прокатних станах, запроваджено електроприводи, що сприяло збільшенню потужності обжимного стану в 3,1 разу. Із поступовим зменшенням державних замовлень на рейки з-д почав виробляти залізний і стальний дріт, сортову й листову сталь, приєднався 1903 до всерос. синдикату "Гвоздь". Із виникненням "Продамети" з-д одержав контракти на виготовлення й поставку двотаврових балок (1903), листового заліза й сталі (1908), сортового заліза (1909), рейок (1910). 1908 увійшов до новоствореного синдикату "Проволока", а 1910 – до міжнар. рейкового синдикату. В 2-й пол. 1917 у зв'язку з нестачею залізної руди й палива для доменних печей з-д зупинено. 1920 Д.м.з. об'єднано з Торецьким сталеливарним з-дом. Новоств. підпр-во, що отримало назву Торецький маш.-буд. з-д, переорієнтували на вир-во механізованого кріплення для вугільних шахт, шахтних електровозів, гідровозів, вагонеток та устаткування для механізації надземної ч. шахт.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. По Екатерининской железной дороге, вып. 1. Екатеринослав, 1903
  2. Бакулев Г.Д. Черная металлургия Юга России. М., 1953
  3. Шполянский Д.И. Монополии в угольно-металлургической промышленности Юга России в начале XX века. М., 1953
  4. Развитие металлургии в Украинской ССР. К., 1980.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ГВОЗДЬ
  • ОЛЕКСАНДР ІІІ
  • ПРОДАМЕТА
  • ПРОВОЛОКА
  • РУБЛЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)