ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДРУЖИНА

  Бібліографічне посилання: Вілкул Т.Л. ДРУЖИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Druzhyna (останній перегляд: 19.05.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДРУЖИНА

ДРУЖИНА – назва соратників князя, а також війська в Давній Русі (див. Київська Русь). В істор. літ. термін "дружина" усталився за постійним князівським військом. Дружинники були озброєні списами, мечами, шаблями, сокирами, луками, мали захисний обладунок (кольчуги, панцири, шоломи). Починаючи з 11 ст. Д. була кінною. Найдавніше значення терміна – "товариші, друзі". Очевидно, спочатку це була група особисто відданих правителю воїнів із невисоким соціальним статусом, що жили разом із ним у його дворі (у давньорус. джерелах ця стадія формування Д. не зафіксована). Поступово Д. перейшла зі сфери приватного побуту князів у сферу сусп.-політ., склавши вищу верству нас., обов'язком якої були збройна служба і підтримка правителя. Імовірно, перехідним етапом була рус. Д. ("вся русь", протиставлена слов'ян. племенам; див. Русь) за перших князів. Традиційно Д. поділяють на старшу (бояр) і молодшу (гридів або отроків, детських). Верхівка Д. брала участь у князівських нарадах, бенкетуваннях тощо.

У літописах "дружиною" називають переважно верхівку Д., що безпосередньо спілкується з князем, взагалі ж цим словом позначали як кількох найголовніших бояр, так і все військо певного князя. Свідчення про те, що Д. є військ. формуванням, відмінним від "полку" (решти війська; див. Полк), знаходимо в літописних записах серед. – 2-ї пол. 12 ст. Поряд із цим є записи про збір "всієї дружини", де Д. виступає як аналог ополчення.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Пресняков А.Е. Княжое право в Древней Руси. М., 1901
  2. М., 1993
  3. Горский А.А. Древнерусская дружина. М., 1989
  4. Котляр Н.Ф. Древнерусская государственность. СПб., 1998.

Посилання:
  • БОЯРИ
  • КНЯЗЬ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ОТРОК
  • ПОЛК
  • РУСЬ

  • Пов'язані терміни:
  • БОЯРИ
  • ДАВНЬОРУСЬКА ЕТНОКУЛЬТУРНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ДОГОВОРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ З ВІЗАНТІЄЮ
  • ДОЛОБСЬКИЙ З'ЇЗД 1103
  • ДВІР
  • ФЕОДАЛІЗМ В УКРАЇНІ
  • ГАЛИЦЬКІ ПОВСТАННЯ (1145, 1170, 1189)
  • ІГОР СВЯТОСЛАВИЧ
  • ІСКОРОСТЕНЬ
  • КНЯЗЬ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА (11-14 СТ.)
  • ЛАТВІЯ , ЛАТВІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1024
  • ЛІТОПИСНІ ПЛЕМЕНА
  • МОНАРХІЯ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МОНГОЛЬСКА ІМПЕРІЯ
  • НЕМІГА, БИТВА НА РІЧЦІ 1067
  • НОБІЛІТЕТ
  • НОВГОРОДСЬКА БОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ОЛЕКСАНДР НЕВСЬКИЙ
  • ОТРОК
  • ПОХОДИ РУСІ НА ВІЗАНТІЮ
  • ПОХОДИ РУСІВ НА КАСПІЙСЬКЕ МОРЕ
  • ПОЛЮДДЯ
  • ПОЛК
  • ПОЛЬЩА
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • РЯД
  • РУСЬКИЙ КАГАНАТ
  • СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ, БОЇ У ВЕРХІВ’ЯХ РІЧКИ 1111
  • СТЯГ
  • СТУГНА, БИТВА НА РІЧЦІ 1093
  • ТИВУН
  • УСОБИЦЯ ВОЛОДИМИРОВИЧІВ 1015–1019
  • УСТАВ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА
  • ВАСИЛІЙ І МАКЕДОНЯНИН
  • ВОЇ
  • ВОЄННА ДЕМОКРАТІЯ
  • ВОЛОДИМИР РЮРИКОВИЧ
  • ВОТЧИНА
  • ВИШАТА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)