ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДУБ-ДУБОВСЬКИЙ (DUB-DUBOWSKI) ІГНАЦИ

  Бібліографічне посилання: Рубльова Н.С. ДУБ-ДУБОВСЬКИЙ (Dub-Dubowski) Ігнаци [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dub_Dubovsky_I (останній перегляд: 23.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДУБ-ДУБОВСЬКИЙ (DUB-DUBOWSKI) ІГНАЦИ

ДУБ-ДУБОВСЬКИЙ (Dub-Dubowski) Ігнаци (12.04.1874–10.03.1953) – діяч РКЦ, єпископ. Д-р канонічного права. Н. в м. Вільно (нині м. Вільнюс). Навчався у Житомирській римо-катол. духовній семінарії (1894–99) та колегіумі Ангелікум у Римі (1901–04). Духовний сан прийняв 1899. Душпастирську діяльність здійснював у Корці, Києві, Житомирі та ін. містах. Працював особистим секретарем глави Могильовської митрополії РКЦ архієпископа А.Внуковського. Від 1916 керував РКЦ на Київщині, Поділлі й Волині, поєднуючи обов'язки єпископа-ординарія Луцько-Житомир. та апостольського адміністратора Кам'янецької дієцезії (див. Дієцезія). Фундатор часописів "Kronika Diecezji Łucko-Żytomierskiej" (Житомир) та "Tygodnik Kresowy" (Луцьк). 1919 у Житомирі зазнав переслідувань з боку більшовиків, тому переїхав до зайнятого поляками Луцька. Тоді ж перевів семінарію з Житомира до Олики, 1920 – до м. Ґнєзно (Польща), а 1922 – до Луцька. 1920 схвально поставився до походу війська Ю.Пілсудського в Україну (див. Польсько-радянська війна 1920). Виступав за включення Правобережної України до складу Польщі, пропагуючи цю ідею в пастирських листах, зверненнях до польс. єпископату, папського нунція в Варшаві, сейму, уряду 2-ї Речі Посполитої. За визначний внесок у боротьбу проти Червоної армії (див. Радянська армія) 1920 нагороджений держ. відзнакою Польщі "Хрест хоробрих". 1925 зрікся кер-ва Луцько-Житомир. дієцезією з огляду на реорганізацію управління РКЦ на теренах СРСР, після чого оселився в Римі (Італія). Був радником рим. папи Пія XI. Опублікував власні пастирські листи (Луцьк, 1923; Сент Луїс, 1930).

П. у м. Рим.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Krajewski I. Jego ekscelencja ksądz biskup dr. Ignacy Dub-Dubowski i jego działalność. Łuck, 1924
  2. Nitecki P. Biskupi Kościoła w Polsce: Słownik biograficzny. Warszawa, 1992
  3. Pieła M. Udział duchowieństwa w polskim ńyciu politycznym w latach 1914–1924. Lublin, 1994
  4. Skalski T. Terror i cierpienie: Kościól katolicki na Ukrainie. 1900–1932: wspomnienia. Lublin–Rzym–Lwów, 1995.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ДІЄЦЕЗІЯ
  • КОРЕЦЬ
  • КИЇВ
  • ЛУЦЬК
  • ОЛИКА
  • ПІЙ ХІ
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВАРШАВА
  • ВІЛЬНЮС
  • ВОЛИНЬ
  • ЖИТОМИР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)