ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДУБЛЯНСЬКІ

  Бібліографічне посилання: Томазов В.В. ДУБЛЯНСЬКІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dublyanski (останній перегляд: 13.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДУБЛЯНСЬКІ

ДУБЛЯНСЬКІ – козац.-старшинський, згодом дворянський рід, що, за родинною легендою, походить від двох братів-шляхтичів – Романа та Луки, вихідців із Польщі. Першою документально засвідченою особою з цього роду є Павло Романович (р.н. невід. – бл. 1740) – військовий канцелярист (1690), стародубський полковий писар (1709–15) та новоміський сотник (1715–23, 1725–30). Його єдиний син – Олександр Павлович (1713 – близько 1786) – останній генеральний суддя (1762–81), а з 1781 – дійсний статський радник та чл. Малоросійської колегії.

Рід Д. внесено до 6-ї ч. Родовідної книги Черніг. губ., а герб – до 10-ї ч. "Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи".

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Китицын П. Малоизвестный исторический род. "Киевская старина", 1884, т. 9, № 6
  2. Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии, т. 1. К., 1888
  3. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 1. К., 1908.

Посилання:
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СУДДЯ
  • МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
  • СОТНИК
  • ВІЙСЬКОВІ КАНЦЕЛЯРИСТИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)