ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДУБРОВСЬКИЙ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Дзюба О.М. ДУБРОВСЬКИЙ Петро Петрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dubrovsky_P (останній перегляд: 18.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДУБРОВСЬКИЙ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ

ДУБРОВСЬКИЙ Петро Петрович (09.12.1754–09.01.1816) – бібліофіл, перекладач, дипломат. Походив з Київщини. До 1772 навч. в Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія). Потім працював копіїстом та підканцеляристом у Синоді. 1778, маючи намір продовжити навч. за кордоном, виїхав до Парижа в складі церк. причту рос. посольської церкви. Висока освіченість та знання мов забезпечили йому місце секретаря при рос. посольстві (від 1780). У Парижі сформувалися бібліографічні інтереси Д., він почав збирати колекцію рукописів та документів. Виконуючи дипломатичні місії, побував у багатьох європ. столицях. Був знайомий з відомими політ. та культ. діячами, бібліофілами й колекціонерами. Під час Французької революції кінця 18 століття, коли Російська імперія відкликала свого посла, залишився один у місії та виконував обов'язки радника й секретаря. На цей час припадає поповнення його колекції документами з архівів Бастилії, манускриптами з Сен-Жерменського абатства, які він врятував. 1800 звільнений зі служби, вернувся до Санкт-Петербурга.

Колекція Д. складалася з більш як 10 тис. рукописних книг 5–18 ст. та документів 12–18 ст. 15-ма мовами. Серед них – італ. ілюмінований кодекс Тіта Лівія 15 ст., подарований Д. Ж.-Ж.Руссо, автографи Катерини Медічі, Карла IX, Генріха IV, кардинала Мазаріні, листи, мемуари видатних європ. учених і політиків. Д. мав намір подарувати свою колекцію Києво-Могилянській акад., щоб підтримати "давнє училище", але 1805 подарував її імп. Олександру I. Для колекції було засноване "Депо манускриптів" при Імператорській публічній б-ці у С.-Петербурзі. Д. був хранителем свого зібр. у б-ці, але 1812 усунутий від служби й навіть не був запрошений на урочисте відкриття б-ки 1814.

П. у м. С.-Петербург у бідності й забутті.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Васильчиков А.А. О собирателе рукописей Дубровском. "Русский архив", 1878, кн. 2
  2. Каталог писем и других материалов западноевропейских ученых и писателей XVI–XVIII вв., из собрания П.П. Дубровского. Л., 1963
  3. Воронова Т.П. П.П. Дубровский – первый хранитель "Депо манускриптов" публичной библиотеки. В кн.: Археографический ежегодник за 1980. М., 1981.

Посилання:
  • ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1789–1804
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • ОЛЕКСАНДР І
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СИНОД


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)