ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДУБРОВИЦЯ

  Бібліографічне посилання: Головко В.В. ДУБРОВИЦЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dubrovycya (останній перегляд: 19.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДУБРОВИЦЯ

ДУБРОВИЦЯ (до 1944 – Домбровиця) – місто Рівненської області, райцентр. Розташов. за 115 км від обл. ц. на р. Горинь (прит. Прип'яті, бас. Дніпра). Нас. 10,8 тис. осіб (1998).

Перша письмова згадка під 1005, тоді на тер. сучасної Д. існувало місто (його залишки збереглися й досі), яке, як вважають історики, ще до серед. 12 ст. входило до складу Туровського князівства. Від 2-ї пол. 12 ст. Д. – центр удільного князівства. Од серед. 14 ст. – в складі Великого князівства Литовського, було вотчиною князів Гольшанських. Після Люблінської унії 1569 перейшло до складу Польщі, з кін. 16 ст. побутувала польс. назва с-ща – Домбровиця. 1695 споруджено колегіум католицького чернечого ордену піаристів.

Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перебувало під владою Російської імперії і стало адм. центром Домбровицького пов. Волинської губернії. В тому ж році віднесено до категорії містечок. Від 1797 – волосний центр Ровенського пов. Волин. губ. Од поч. 19 ст. в Д. розвивається пром-сть: працювала суконна мануфактура та розроблялися поклади бурштину. 1877 відкрито однокласне уч-ще, яке 1900 перетворене на двокласне. На поч. 20 ст. в містечку працювали підпр-ва смолокурної, деревообробної, спиртової пром-сті.

Від 1920 – у складі Сарненського пов. Поліського воєводства (з 1931 – Волин.) Польщі. 1939 увійшло до складу УРСР, від 1940 – адм. центр Дубровицького р-ну Ровенської (нині Рівнен.) обл. і має статус міста. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 з лип. 1941 по січ. 1944 Д. окуповане гітлерівцями.

Пам'ятки арх-ри: городище 11–13 ст., костьол Іоанна Хрестителя (17 ст.), церква Різдва Богородиці (19 ст.)

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Ровенська область. К., 1973.

Посилання:
  • ГОЛЬШАНСЬКІ (ДУБРОВИЦЬКІ)
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ТУРОВО-ПІНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО, ТУРОВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ГОЛЬШАНСЬКІ (ДУБРОВИЦЬКІ)
  • МИТНА КОМОРА
  • ОЛИЦЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
  • ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ШАРПАК ЖОРЖ
  • ТУРОВО-ПІНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО, ТУРОВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)