ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Віднянський С.В. ДУХНОВИЧ Олександр Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dukhnovych_O (останній перегляд: 22.06.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

ДУХНОВИЧ Олександр Васильович (24.04.1803–30.03.1865) – культ.-освіт. діяч, письменник, педагог, історик, греко-катол. священик. Один із провідних діячів руху "будителів" Закарпаття серед. 19 ст. Н. в с. Тополя (нині Словаччина) в родині священика. Навч. в г-зії та богословській семінарії (1823–27) в Ужгороді. Після висвячення на священика працював архіваріусом єпархіальної канцелярії в м. Пряшів (нині м. Прешов, Словаччина). Згодом деякий час учителював в Ужгороді, був парохом у сільс. місцевості Пряшівщини, нотаріусом єпископської канцелярії в Ужгороді. Від 1844 і до кінця життя – канонік Пряшівської єпархії.

Культ.-освіт. діяльність розпочав як збирач нар. пісень закарпатців, які ввійшли у відому збірку Я.Головацького (1878), засновник "Литературного заведения Пряшевского" (1850), що видавало для народу катехізиси, календарі, навч. та ін. популярні книжки, заснувало краєзнавчий "руський музей" тощо. Д. – автор понад 100 віршів (найбільш відомі патріотичні поезії – "Я русин був, єсьм і буду" та "Подкарпатські русини"), кількох прозаїчних тв. та п'єс, підручників для нар. шкіл, календарів (т.зв. місяцесловів), оригінальних праць з педагогіки, філософії, етнографії й історії та значної кількості статей, надрукованих у галицьких, віденських, будапештських і рос. виданнях. Серед істор. праць – "Історія Пряшівської єпархії", написана 1846 лат. мовою й видана рос. мовою в Санкт-Петербурзі (1877) та "Истинная история карпатороссов или Угорских русинов", написана рос. мовою 1853 і надрукована вперше в Москві (1914). У ній він, зокрема, обґрунтовує автохтонність (див. Автохтони) й етнічну спільність русинів по обидва боки Карпат та їх значний культ. вплив на угорців та ін. завойовників.

Багатогранна діяльність Д. була пройнята турботою про нац.-культ. розвиток рідного народу – закарп. русинів-українців (див. Русини), боротьбою проти мадяризації (за що зазнавав переслідувань), ідеями слов'ян. єдності. Зокрема, 1849–50 він закликав до об'єднання "русинів угорських з галицькими", тобто Закарпаття з Галичиною.

П. у м. Пряшів.


Праці:
  1. Твори, т. 1–3. Братислава–Пряшів, 1967–89
  2. Вибрані твори. Ужгород, 2003.
Література:
  1. Волошин А. Памяти Александра Духновича. Ужгород, 1923; 2003
  2. Микитась В.Л. О.В.Духнович. Ужгород, 1959
  3. Ричалка М. О.В.Духнович педагог і освітній діяч. Пряшів, 1959
  4. Машталер О.В. Педагогічна і освітня діяльність О.В.Духновича. К., 1966
  5. Виднянский С.В. Идеи славянского единства в исторической концепции А.В.Духновича. В кн.: Культурные и общественные связи Украины со странами Европы. К., 1990
  6. Невідомий Олександр Духнович. Ужгород, 1993
  7. О.В.Духнович і слов'янський світ. Ужгород, 1993
  8. Туряниця В.В. Вождь народа знаменитый. Ужгород, 1993
  9. Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку XX ст.). Ужгород, 1997.

Посилання:
  • АВТОХТОНИ
  • БУДИТЕЛІ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ФЕДОРОВИЧ
  • МОСКВА
  • РУСИНИ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • УЖГОРОД

  • Пов'язані терміни:
  • АРІСТОВ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ
  • БОНКАЛО ШАНДОР
  • БУДИТЕЛІ
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • ПРЯШІВЩИНА
  • РУСЬКА ТРІЙЦЯ
  • СЛОВАЧЧИНА
  • СЛОВО - ЧАСОПИС
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ІПОЛІТ
  • УЖГОРОД
  • ЯЗИЧІЄ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)