ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДУМІН (ДУМИН) ОСИП ОЛЕКСІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Осташко Т.С. ДУМІН (Думин) Осип Олексійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dumin_O (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДУМІН (ДУМИН) ОСИП ОЛЕКСІЙОВИЧ

ДУМІН (Думин) Осип Олексійович (псевд. – Антін Крезуб; 26.09.1893 – трав. 1945) – військ. діяч, письменник. Н. в с. Грушів (нині село Дрогобицького р-ну Львів. обл.). Навч. у Львів. ун-ті, учасник молодіжного руху, чл. т-ва "Січові стрільці". Під час Першої світової війни 1914 мобілізований до Легіону Українських січових стрільців, 1915 потрапив у рос. полон, працював на залізорудних копальнях Криворіжжя. 1917 разом з Є.Скалієм підпільно організував загін із полонених галичан, який 14 січ. 1918 прибув до Києва і став підрозділом куреня Січових стрільців. 1918–19 – командир сотні, куреня, полку, армійської групи УСС. 1919 потрапив у польс. полон, утік до Чехословаччини, де став організатором комуніст. гуртків. Через загрозу інтернування до Польщі підпільно виїхав до Німеччини, 1920 – до Москви, згодом – до Петрограда (нині м. Санкт-Петербург), Харкова. Працював лектором Шк. червоних старшин у м. Умань. 1921, розчарувавшись у більшовицькому режимі, вступив до загону отамана Д.Зеленого, став чл. Центрального повстанського к-ту.

Після польс. полону (1922) виїхав на батьківщину. 1923–24 – студент правничого ф-ту Львівського таємного українського університету. 1924 емігрував до Німеччини. Член Української військової організації, очолював відділ розвідки Начальної команди УВО. Працював н.с. Сх. ін-ту в м. Кенігсберг (нині м. Калінінград, РФ). Під час Другої світової війни – службовець Мін-ва в справах окупованих сх. тер. в Берліні.

Автор праць і спогадів про УСС.

Арештований і страчений органами НКВС у м. Ґданськ (Польща).

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. Нарис історії українсько-польської війни, 1918–1919. Львів, 1933
  2. Історія леґіону Українських Січових Стрільців, 1914–1918. Львів, 1936.
Література:
  1. Історія українського війська. Львів, 1992.

Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ХАРКІВ
  • КИЇВ
  • ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ТАЄМНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • МОСКВА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ
  • УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ (УВО)
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЗЕЛЕНИЙ, ОТАМАН

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРВОНА КАЛИНА, ВИДАВНИЦТВО
  • ДНІПРОВСЬКА ДИВІЗІЯ
  • МЕМУАРИСТИКА
  • МЄШКОВСЬКИЙ (МИШКІВСЬКИЙ) ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ОСАДНИЙ КОРПУС СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ПРОТИГЕТЬМАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1918
  • СЛУЖБА БЕЗПЕКИ ОУН
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНО–РЕВОЛЮЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ (ЗУНРО)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)