ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДУМИ

  Бібліографічне посилання: Дзира Я.І. ДУМИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dumy (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДУМИ

ДУМИ – ліро-епічні твори укр. фольклору на історико-героїчну та побутову тематику, що становлять самобутній жанр. Генетично пов'язані з такими формами нар. творчості, як голосіння, істор. пісні й балади. Д. виконують у супроводі бандури, кобзи або ліри речитативом, їм властива своєрідна худож. форма, поетичні засоби, притаманні укр. нар. поезії. Своїм корінням Д. сягають епічної творчості, героїчного епосу билин доби Київської Русі. Найдавнішими джерелами з-поміж відомих на сьогодні, в яких вживається термін "дума", є перекладена польс. мовою Біблія, видрукована 1561 в Кракові (Польща), а також "Аннали" (1587) польс. історика С.Сарницького, де під 1506 на прикладі Д. про героїчну смерть двох братів Струсів вказуються ознаки цього жанру. Окремим жанром укр. фольклору визнавали Д. й ін. польс. та укр. письменники 16–17 ст. Остаточно у фольклористиці термін "думи" закріпив 1827 М.Максимович, на той час це слово поряд з іншими – "козацькі пісні", "пісні про старовину", "поважні пісні", "псальми" – вже було поширеним серед народу. Створювалися Д. переважно після якихось важливих істор. подій. Розквіт цього жанру припадає на 16–17 ст. Впродовж наступних двох століть він не розвивався, нових Д. було створено обмаль. На поч. 20 ст. спостерігалося певне відродження цього жанру (М.Кравченко – "Сорочинська трагедія").

Записано понад 50 сюжетів Д. у більш як 300 варіантах під різними назвами. Ділять їх на істор. й побутові. Серед істор. виділяють найдавніші Д. – про боротьбу проти татаро-турец. навали. В них оповідається, зокрема, про тяжку долю українців, які потрапляли до бусурманської неволі, – тому їх часто називають "невольницькими плачами" ("Плач невольників", "Плач невольника в турецькій неволі"), про втечі з полону ("Втеча трьох братів з города Азова"), врятування бранців ("Маруся Богуславка"), рицарську загибель козака ("Смерть козака на долині Кодимі"). Існують Д., в яких прославляється героїзм ("Івась Коновченко", "Отаман Матяш", "Федір Безрідний"), звитяга ("Козак Голота" і "Самійло Кішка"), оспівуються воля й неза-лежність ("Сокіл і соколя"). У Д. також затавровано зрадників, що зрікаються рідного народу "заради лакомства нещасного". В окремих Д. йдеться і про станову нерівність серед козацтва ("Козак нетяга Фесько Ґанжа Андибер"), розповідається про козац. побут ("Козацьке життя") тощо.

Д. про національну революцію 1648–1676 оповідають про передумови подій 1648, взаємини між українцями й польс. шляхтою, перемоги козац. війська ("Про Хмельницького і Барабаша", "Перемога під Корсунем", "Про Білоцерківщину", "Хмельницький і Василій Молдавський" та ін.). Героями виступають укр. народ, запорожці та полководці-керманичі – Б.Хмельницький, М.Кривоніс, І.Богун, Д.Нечай та ін. У цих Д. зображено боротьбу укр. народу з польс. шляхтою, оспівано мужність козац. військ, створено образи нац. героїв (запороз. козаків), що втілюють нац. свідомість, згуртованість, патріотизм.

У побутових Д. розкриваються традиційні риси нар. моралі, засуджується порушення узвичаєних норм поведінки, зокрема неповага в родинних стосунках ("Удова і три сини", "Брат і сестра"). З-поміж побутових Д. зустрічаються й жартівливі ("Про вівчаря", "Про тещу").

Творили Д. козац. співці. Згодом Д. удосконалювалися, опрацьовувалися кобзарями, лірниками, які створювали при цьому нові різновиди Д. У 19 ст. кобзарями були переважно сліпі люди, які об'єднувалися у братства. Найвидатнішими бандуристами вважаються: І.Свічка, А.Шут, П.Братиця, О.Вересай, І.Крюковський, Ф.Холодний, Т.Пархоменко, П.Древченко, І.Кучугура-Кучеренко, Ф.Кушнерик, Є.Мовчан та ін.

У добу СРСР в 1930-х рр. більшість професійних укр. кобзарів було знищено. На замов-лення рад. чиновників різними авторами складалися псевдодуми, які вихваляли комуніст. вождів, прославляли т.зв. справедливі війни.

Записи повних текстів окремих Д. ("Козак Голота", 1684, та ще трьох ін., дві з них жартівливі) відомі з кін. 17 ст. Активне збирання Д. та їх публікація припадають на 19 ст. 1803–05 В.Ломиковський уклав збірник з 13 Д., почутих ним з уст невідомого кобзаря на Полтавщині. Оприлюднив їх 1892–93 П.Житецький. Першим вид. текстів Д. був "Опыт собрания старинных малороссийских песней" (1819, СПб.) М.Цертелєва. Велика заслуга у збиранні, друкуванні й дослідженні текстів Д. належить М.Максимовичу, І.Срезневському, П.Лукашевичу, М.Гоголю, М.Костомарову, А.Метлинському, П.Кулішу, І.Франкові, П.Мартиновичу, В.Горленку, М.Сумцову та ін., а в 20 ст. – Д.Ревуцькому, М.Грінченку, М.Рильському та ін. Перше ґрунтовне видання істор. пісень і Д. з варіантами й наук. коментарями здійснили В.Антонович і М.Драгоманов ("Исторические песни малорусского народа", ч. 1–2. К., 1874–75). Наук. підсумком усіх попередніх студій Д. стала ґрунтовна двотомна праця К.Грушевської "Українські народні думи" (т. 1. К., 1927, т. 2. К., 1931). Укр. Д. досліджували й рос. учені: Ф.Буслаєв, О.Міллер, О.Веселовський, М.Сперанський, О.Пипін та ін., а також франц., нім., хорватські, польс. та ін. фольклористи. Перші переклади Д. рос. мовою з'явилися друком 1829, польс. – 1837, англ. – 1840, франц. – 1845, нім. – 1845, сербською – 1860.

Записи мелодій Д. здійснили в 50-х рр. 19 ст. І.Лизогуб і Л.Жемчужников, але їх не опублікували. Перша публікація записів мелодій до Д. належить М.Маркевичу (1857). 1874 М.Лисенко записав і видав мелодії Д. з голосу О.Вересая. Найповнішим є вид. записів мелодій Д. (з текстами) Ф.Колесси "Мелодії українських народних дум" (1910–13).

Ідеї, образи, поетичні й музичні особливості Д. активно використовувалися в худож. літ. (М.Гоголь, Т.Шевченко, А.Малишко та ін.), в образотворчому мист-ві (Л.Жемчужников, С.Васильківський, М.Дерегус та ін.), у музиці (М.Лисенко, Д.Січинський, М.Вериківський та ін.).

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Житецкий П. Мысли о народных малороссийских думах. К., 1893
  2. Ревуцький Д. Українські думи та пісні історичні. Х.–К., 1930
  3. Рильський М. Героїчний епос українського народу. К., 1955
  4. Кирдан Б.П. Украинские народные думы. М., 1962
  5. Колесса Ф. Мелодії українських народних дум. К., 1969
  6. Нудьга Г. Український поетичний епос: Думи. К., 1971
  7. Франко І. Студії над українськими піснями. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 43. К., 1986
  8. Нудьга Г.А. Українська пісня в світі. К., 1989.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • БОГУН ІВАН
  • БИЛИНИ
  • ДЕРЕГУС МИХАЙЛО ГОРДІЙОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ
  • ГРІНЧЕНКО МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКА КАТЕРИНА МИХАЙЛІВНА
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОБЗАРІ, БАНДУРИСТИ
  • КОЛЕССА ФІЛАРЕТ МИХАЙЛОВИЧ
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КРИВОНІС МАКСИМ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛОМИКОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МАЛИШКО АНДРІЙ САМІЙЛОВИЧ
  • МАРКЕВИЧ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НЕЧАЙ ДАНИЛО
  • ПИПІН ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • РЕВУЦЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ ТАДЕЙОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СІЧИНСЬКИЙ Д.
  • СПЕРАНСЬКИЙ МИХАЙЛО НЕСТОРОВИЧ
  • СРЕЗНЕВСЬКИЙ ІЗМАЇЛ ІВАНОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СУМЦОВ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
  • ВЕРЕСАЙ ОСТАП МИКИТОВИЧ
  • ВЕРИКІВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ЖЕМЧУЖНИКОВ ЛЕВ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ГНАТОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ФОЛЬКЛОР
  • ІСТОРИЧНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
  • КОБЗАРІ, БАНДУРИСТИ
  • КОЛЕССА ФІЛАРЕТ МИХАЙЛОВИЧ
  • КОРНІЄНКО ВАСИЛЬ ОНИСИМОВИЧ
  • КОСТЕНКО ЛІНА ВАСИЛІВНА
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ НЕСТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОЗАЦЬКА ТЕМАТИКА В УКРАЇНСЬКОМУ ТА СВІТОВОМУ МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ
  • КОЗАЦТВО І ФОЛЬКЛОР
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ
  • КРАВЧЕНКО-КРЮКОВСЬКИЙ ІВАН ГРИГОРОВИЧ
  • КРАВЧЕНКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • КУЗЬМИЧ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ЛІРНИЦТВО, ЛІРА, ЛІРНИКИ, ЛІРНИЦЬКА МОВА, ЛІРНИЦТВО ЯК ЯВИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ.
  • ЛІТОПИСЕЦЬ АБО ХРОНІЧКА ЙОАХИМА ЄРЛИЧА
  • ЛОМИКОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ
  • ЛУКАШЕВИЧ ПЛАТОН ЯКИМОВИЧ
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • РИМОВАНА ХРОНІКА
  • СЛАСТІОН ОПАНАС ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ТЕТЕРЯ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ЯСИР
  • ЗАЛІЗНЯК МАКСИМ ІЄВЛЕВИЧ
  • ЗАПОРОЖСКАЯ СТАРИНА
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)