ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДУНАЙ

  Бібліографічне посилання: Маркова О.Є. ДУНАЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dunay (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДУНАЙ

ДУНАЙ – друга за довжиною після Волги ріка Європи, велика судноплавна магістраль у межах Німеччини, Австрії, Словаччини, Угорщини, Сербії, Болгарії, Румунії та України. По нижньому Д. (Кілійське гирло) до впадіння в нього р. Прут проходить держ. кордон України (на пд. Одес. обл.). Довжина Д. 2960 км, пл. бас. – 817 тис. км². Починається на сх. схилах Шварцвальду (гірський масив у Німеччині) і впадає в Чорне море. При впадінні поділяється на гирла: Кілійське (в межах України), Сулінське і Георгіївське. Довжина судноплавних шляхів у бас. Д. – понад 5 тис. км, з них 2,5 тис. км власне по Д. Має понад 300 прит., 34 з яких судноплавні. Найбільші: Інн, Драва, Сава, Морава (праві) і Тиса, Олт, Сірет, Прут (ліві). В Україні до бас. Д. належать 233 річки, кожна довжиною понад 10 км.

Д. здавна був пограничною рікою. В 5 ст. по ньому проходив кордон між Рим. імперією (див. Рим Стародавній) і територіями племен, залежних від Аттіли (434–453); в 6 ст. – між Візантією й Аварським каганатом (див. Авари); в 10–11 ст. – між Київською Руссю і Візантією.

Стародавні греки називали річку Істром, Істрисом, римляни – Данавіусом, Данаприсом, Данубісісом, слов'яни – Доунавъ, румуни – Динарса, українці – Тихим Дунаєм, Голубим Дунаєм, росіяни – Дунай Івановичем, болгари та серби – Дунав, угорці і словаки – Дуна, Дунава, чехи – Дунай, німці – Дунау. Сучасна назва – від аланської "дон, дана, дуна" – вода, річка. Геродот у 5 ст. до н.е. вважав Істр найвеличнішою з відомих річок. Є описи Д. у працях таких стародавніх авторів, як Полібій (201–120 рр. до н.е.), Юлій Цезар (100–44 рр. до н.е.), Страбон (1 ст. до н.е.–1 ст. н.е.) та ін. Таціт (кін. 1–поч. 2 ст.) сповіщає, що Д. впадає в Понт Евксінський 6-ма гирлами (7-ме замулене).

Уже на поч. нової ери Д. був водним шляхом міжнар. значення. Пам'ятки матеріальної к-ри підтверджують контакти давньорус. нас. з Подунав'ям і використання останнього як транспортного шляху для виходу на тодішні центри цивілізації. "Повість временних літ" сповіщає про зв'язок Київ. Русі з Подунав'ям. "Повість временних літ" свідчить, що 968 кн. Святослав Ігорович захопив землі у Дунайської Болгарії, де здобув 80 міст і отаборився у Переяславці на Д. 969–970 давньорус. військо заволоділо болг. містами Преславом, Доростолом (нині м. Сілістра, обидва міста в Болгарії) і Адріанополем (нині м. Едірне, Туреччина). Святослав зрозумів стратегічні й екон. вигоди пониззя Д. і планував зробити його центром своєї д-ви.

Після знищення Запорозької Січі 1775 почала відбуватися міграція укр. нас. в Пд. Бессарабію, дельту Д., Добруджу. Пониззя Д. стало місцем осн. сходу запороз. козаків. У с-щі Верхній Дунавець 1775 була заснована Задунайська Січ під протекторатом султанської Туреччини. Виникло кілька укр. поселень – Вилкове, Ліски, Іванча, Горчів та ін.

Міжнар.-правовий режим використання Д. нині регулюється спец. міжнар. договорами між придунайськими д-вами (див., зокрема, Бєлградська конференція 1948); функціонує також Дунайська комісія.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Кондратович Ф. Задунайская Сечь (по местным воспоминаниям и рассказам). "Киевская старина", 1883, № 1–2, 4
  2. Каталог річок України. К., 1957
  3. Топонімічний словник-довідник Української РСР. К., 1973
  4. Харченко Т. Гидроэкология украинского участка Дуная и сопредельных водоемов. К., 1993
  5. Каталог річок і водойм України. Одеса, 2003.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АТТІЛА
  • АВАРИ
  • БЕССАРАБІЯ
  • БЄЛГРАДСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1948 Р.
  • ЧОРНЕ МОРЕ (ПОНТ ЕВКСИНСЬКИЙ)
  • ДОБРУДЖА
  • ДУНАЙСЬКА КОМІСІЯ
  • ГЕРОДОТ ТА ЙОГО ІСТОРІЇ ПРО СКІФІЮ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ПОЛІБІЙ
  • ПОНТ ЕВКСИНСЬКИЙ
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • РИМ СТАРОДАВНІЙ
  • СТРАБОН
  • СВЯТОСЛАВ ІГОРЕВИЧ
  • ТАЦИТ КОРНЕЛІЙ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВИЛКОВЕ
  • ЗАДУНАЙСЬКА СІЧ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БЄЛГРАДСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1948 Р.
  • ДАКИ
  • ДАНУВІЙ
  • ДОБРУДЖА
  • ДУНАЇВЦІ
  • ГЕТИ
  • ІСТР
  • ЛЕВКЕ
  • ВАСИЛЬКО ЮРІЙОВИЧ
  • ВИГОНЦІ ГАЛИЦЬКІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)