ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

"ДУШПАСТЫРЬ"

  Бібліографічне посилання: Фенич В.І. "ДУШПАСТЫРЬ" [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dushpastyr (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДУШПАСТЫРЬ

"ДУШПАСТЫРЬ" – офіц. друкований орган Мукачівської та Пряшівської греко-катол. єпархій. Видання щомісячника "Д." було розпочато 1924 т-вом "катехитів". Спочатку до редакції "Д." входили отці С.Решетило, Т.Желтвай, В.Желтвай, А.Волошин, К.Невицький, В.Лар, Й.Дюлай та ін. Відп. ред. з 1 січ. до 1 верес. 1924 був о. С.Решетило; з жовт. 1924 до 1935 – голова т-ва "катехитів", консисторіальний нотар о. О.Ільницький; з 1935 по 1939 – русофіл о. Ю.Гаджега. Від 1934 "Д." був лише формально офіц. органом для Пряшівської єпархії. Проугор. діяльність о. О.Ільницького та його антинародовська позиція, особливо налаштованість проти А.Волошина та о. Ю.Гаджеги, призвели до занепаду вид. Друкування часопису остаточно припинилося 1939.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. о. Пекар А. ЧСВВ. Нариси історії церкви Закарпаття, т. 2. Рим–Львів, 1997.

Посилання:
  • ГАДЖЕГА ЮЛІЙ ПЕТРОВИЧ
  • ВОЛОШИН АВГУСТИН ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)