ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДВАДЦЯТЬ СЬОМА АРМІЯ

  Бібліографічне посилання: Руденко Н.М. ДВАДЦЯТЬ СЬОМА АРМІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dvadcyat_soma_armiya (останній перегляд: 19.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДВАДЦЯТЬ СЬОМА АРМІЯ

ДВАДЦЯТЬ СЬОМА АРМІЯ – заг.-військ. з'єднання Червоної армії (див. Радянська армія). Ств. у трав. 1941 у складі Прибалтійського особливого військ. округу. В армію ввійшли 22-й і 24-й стрілец. корпуси, 16-та і 67-ма стрілец. д-зії, 3-тя стрілец. бригада і кілька окремих частин. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 у складі Пн.-Зх. фронту (від 22 черв. 1941) вела оборонні бої на узбережжі Балтійського м., в лип. – на холмському і дем'янському напрямах. На поч. жовт. на рубежі озер Вельє і Селігер зупинила противника. У груд. 1941 реорганізована в 4-ту Ударну армію. Команд. – М.Берзарін.

Вдруге ств. 25 трав. 1942 у складі Пн.-Зх. фронту з 84-ї, 182-ї, 188-ї, 254-ї і 384-ї стрілец. д-зій, 46-ї стрілец. бригади, 62-ї і 84-ї мор. стрілец. бригад і кількох окремих військ. частин. До січ. 1943 війська армії вели оборонні бої на сх. від м. Стара Руса (нині місто в Новгородській обл., РФ), а в лют. брали участь у ліквідації Демянського плацдарму противника. Від квіт. армія перебувала в резерві Ставки Верховного Головнокомандування, від 25 трав. – у складі Степового військ. округу, після утворення 9 лип. Степового фронту включена до нього й спільно з ін. військ. з'єднаннями та частинами фронту розгорнута на курському напрямі. У складі Воронезького фронту в серп. брала участь у контрнаступі під час Бєлгородсько-Харківської наступальної операції 1943, у жовт.–листоп. вела бої за розширення Букринського плацдарму 1943 на Дніпрі. В складі Першого Українського фронту (з 20 жовт. 1943) і Другого Українського фронту (з лют. 1944) брала участь у Київській наступальній операції 1943, Житомирсько-Бердичівській наступальній операції 1943–1944, Корсунь-Шевченківській операції 1944 і Умансько-Ботошанській наступальній операції 1944. 26 берез. 1944 вийшла на держ. кордон СРСР і форсувала р. Прут (прит. Дунаю). У серп. 1944 – учасниця Яссько-Кишинівської наступальної операції 1944, у жовт. – Дебреценської наступальної операції 1944, у жовт. 1944–лют. 1945 – Будапештської наступальної операції 1944–1945; у складі Третього Українського фронту (від лют. 1945) брала участь у Балатонській оборонній операції 1945 і Віденській наступальній операції 1945. Бойовий шлях закінчила 10 трав. 1945 в Австрії. Командувачі: Ф.Озеров, С.Трофименко.

дата публікації: 2004 р.

Посилання:
  • БЄЛГОРОДСЬКО-ХАРКІВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943 Р.
  • БУДАПЕШТСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944-1945
  • БУКРИНСЬКИЙ ПЛАЦДАРМ
  • ДРУГИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1944, КОРСУНСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • КИЇВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТЕПОВИЙ ФРОНТ, 1943
  • ТРЕТІЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • УМАНСЬКО-БОТОШАНСЬКА ОПЕРАЦІЯ (1944)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВОРОНЕЗЬКИЙ ФРОНТ
  • ЯССЬКО-КИШИНІВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944

  • Пов'язані терміни:
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1944, КОРСУНСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • КИЇВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943
  • ЛЮТІЗЬКИЙ ПЛАЦДАРМ
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)