ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДИМІНСЬКИЙ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Скрипник П.І. ДИМІНСЬКИЙ Андрій Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dyminsky_A (останній перегляд: 23.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДИМІНСЬКИЙ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ

ДИМІНСЬКИЙ Андрій Іванович (13.12.1829–14(01).01.1905) – етнограф-фольклорист. Н. в с. Борщівці (нині село Могилів-Подільського р-ну Він. обл.) в сім'ї кріпаків. Спец. освіти не мав, був дослідником-самоуком. 1840 закінчив Кам'янецьку духовну шк. Від 1848 працював фельдшером у с. Гаврилівка; від 1850 – писар у сільс. управі с. Пукляки (нині село Чемеровецького р-ну; обидва Хмельн. обл.), а пізніше і в ін. волостях. 1849 розпочав збирати фольклорні записи. Від 1856 співробітничав із Рос. геогр. т-вом і став постійним, а згодом і дійсним його чл. 1862 Рада т-ва присудила Д. бронз. медаль. 1860 – чл.-співробітник "Вольного экономического общества". Входив до складу К-ту грамотності, був відповідальним за Зх.-Подільський регіон. 1876 обраний дійсним чл. Подільського стат. к-ту. Видав низку праць, зокрема "Подольские и малороссийские любовные песни" (1859) та "Рассказ крестьянина о тюремных обычаях" (1864). Зібрав 2500 подільських пісень, 2000 казок, 200 прислів'їв і загадок.

П. у с. Струга (нині Новоушицького р-ну Хмельн. обл.).

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Рябий М.В. Андрій Іванович Димінський. "Народна творчість та етнографія". 1965, № 2
  2. Шабліовський В.Є. Відзначення 150-річчя з дня народження А.І.Димінського. Там само. 1980, № 2
  3. Новицький О.М. Фольклористична та етнографічна діяльність А.І.Димінського. Там само. 1980, № 6.


(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)