ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДИРХЕМ, ДИРХАМ, ДИРГЕМ

  Бібліографічне посилання: Шуст Р.М. ДИРХЕМ, дирхам, диргем [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dyrkhem (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДИРХЕМ, ДИРХАМ, ДИРГЕМ

ДИРХЕМ, дирхам, диргем – 1) срібна монета Дамаського, згодом Багдадського халіфату, запроваджена в обіг наприкінці 7 ст. (бл. 692–696). Початково вага Д. становила 3,9 г металу 960-ї проби срібла, а вартість – 1/10 динара. Згідно з канонами ісламу на монеті вміщено написи – цитати з Корану, дату емісії (за мусульманським літочисленням), місце карбування, а згодом – імена монетних сеньйорів (халіфів або їх намісників) (зображення відсутні). Ці Д. часто називають куфічними (куфі – особливий стиль письма, що виник у військ. таборах аль-Куфа (нині м. Ель-Куфа) та аль-Басра (нині м. Басра, обидва в Іраку) наприкінці 7 ст.). Завдяки значним масштабам та високій якості карбування Д. поширилися на всій тер. Араб. халіфату та в сусідніх країнах. Період найбільшого поширення Д. – поч. 9 – серед. 10 ст. В цей час вони були в ужитку в д-вах Зх., Пн. та Сх. Європи, в т. ч. й на укр. землях. На грошовому ринку Київської Русі використовувалися цілі Д. (ногати та куни), а також їх фрагменти (резани та вивериці), про що свідчать пам'ятки давньорус. літописання та монетні скарби. На поч. 11 ст. зменшення масштабів карбування Д., а також псування їх скоротили наплив цих монет на укр. землі. Однак аж до кін. 12 ст. Д. продовжували відігравати помітну роль у процесі грошового обігу;

2) срібна монета Золотої Орди вагою 1,4–1,5 г, що емітувалася наприкінці 12 – поч. 15 ст. Подібно до куфічних Д. зображення на золотоординських монетах відсутні, а вміщено лише інформацію про дату та місце карбування, а також імена правителів. Незначна кількість цих Д. перебувала на грошовому ринку укр. земель у 14 – на поч. 15 ст.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. К., 1971
  2. Зварич В.В., Шуст Р.М. Нумізматика: Довідник. Тернопіль–Львів, 1998.

Посилання:
  • ДИНАР
  • ІСЛАМ
  • КОРАН
  • КУНА
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • НОГАТА
  • РЕЗАНА
  • ВИВЕРИЦЯ
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕНГА, ДЄНЬГА, ДЕНЬГА
  • ДИНАР
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 14–19 СТОЛІТЬ
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ ДАВНЬОЇ РУСІ
  • ГРИВНА ДАВНЬОРУСЬКА
  • ГУЛЬБИЩЕ
  • КАУРІ
  • КУНА
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • НОГАТА
  • ПІНСЬК
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • РЕЗАНА
  • СТАРИЙ КРИМ, МІСТО АРК
  • ВИВЕРИЦЯ
  • ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)