ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ ФЕЛІКС ЕДМУНДОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Мовчан О.М. ДЗЕРЖИНСЬКИЙ Фелікс Едмундович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dzerzhynsky_F (останній перегляд: 16.12.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ ФЕЛІКС ЕДМУНДОВИЧ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ Фелікс Едмундович (11.09(30.08).1877–20. 07.1926) – партійний та державний діяч, учасник польс. й рос. революц. рухів. Н. в маєтку Дзержиново Ошмянського повіту Віленської губ. (нині тер. Мінської обл., Білорусь) в родині шляхтича. Навч. у Віленській г-зії. Від 1895 – чл. с.-д. орг-ції Литви, з 1896 – професіональний революціонер. 1903 обрано чл. Гол. правління соціал-демократії Королівства Польс. і Литви (СДКПіЛ). Активний учасник революції 1905–1907 у Польщі. Від 1906 – чл. ЦК РСДРП як представник СДКПіЛ. Неодноразово був заарештований царською охранкою (1897, 1899, 1902, 1909 і 1912). У тюрмах, на каторзі та в засланні провів 11 років.

Після звільнення з ув'язнення в Моск. централі в лют. 1917 працював у Москві. В квіт. 1917 Моск. орг-ція РСДРП(б) делегувала його на 7-му конф., а в серп. цього року – на VI з'їзд РСДРП(б), де Д. було обрано чл. ЦК партії. Залишився в Петрограді (нині м. Санкт-Петербург). Активний учасник Жовтневого перевороту в Петрограді 1917, чл. військ.-революц. к-ту при Петрогр. раді. Від груд. 1917 – голова ВЧК (із 1922 – ДПУ, із 1923 – ОДПУ). В січ. 1919 у складі комісії ЦК РКП(б) виїжджав на Сх. фронт. Від 30 берез. 1919 до 6 лип. 1923 – нарком внутр. справ РСФРР (від 1922 – СРСР). Від лют. до берез. 1920 – голова Центр. надзвичайної комісії з палива. Із 19 лют. 1920 – голова Гол. к-ту із заг. трудової повинності. Автор або співавтор нормативних актів щодо регулювання трудової повинності в РСФРР та УСРР, автор інструкції з проведення гужової повинності.

Навесні 1920 – в Україні. Працював на Донбасі. Брав участь в організації системи органів заг. трудової повинності в УСРР. Від 5 трав. 1920 – нач. тилу Південно-Західного фронту та голова постійної наради по боротьбі з бандитизмом при нач. управління тилу Пд.-Зх. фронту. Автор програми ліквідації повстанського сел. руху в Україні (див. Повстанський рух в Україні 1918–1922). Керував роботою політ. від. тилу Пд.-Зх. фронту з деморалізації повстанських загонів Н.Махна і патріотичного виховання червоноармійців. Сприяв організації й укріпленню військ ВОХРа (внутр. охорони республіки).

Від 27 січ. 1921 – голова комісії з поліпшення життя дітей. Від 14 квіт. 1921 – нарком шляхів сполучення (одночасно голова ВЧК і нарком внутр. справ). Запровадив лінійну систему управління на транспорті. Із 2 лютого 1924 – голова Вищої ради нар. г-ва (див. Вища рада народного господарства 1917–1932), одночасно – голова ОДПУ. Від берез. 1924 – голова Вищої урядової комісії з металопром-сті, від листоп. 1924 – чл. ВЦРПС. Брав участь у розробленні та реалізації плану індустріалізації. 1926 – знову в УСРР. Сприяв налагодженню роботи трестів "Південсталь" і "Південмаштрест".

Був обраний чл. ЦК на VII з'їзді РСДРП(б), VIII–XIV з'їздах РКП(б). Від 1920 – канд. у члени орг. бюро ЦК РКП(б), від 1924 – канд. у чл. політбюро ЦК РКП(б)–ВКП(б). Нагороджений орденом Червоного Прапора.

П. у м. Москва. Похований у Москві біля Кремлівської стіни.

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. Избранные произведения, т. 1–2. М., 1977
  2. Дневник заключенного. Письма. М., 1984.
Література:
  1. Феликс Эдмундович Дзержинский: Библиографический указатель. М., 1977
  2. О Феликсе Эдмундовиче Дзержинском: Воспоминания, статьи и очерки современников. М., 1987
  3. Феликс Эдмундович Дзержинский. М., 1987
  4. Ермолаев В.Н. Государственная деятельность Феликса Эдмундовича Дзержинского на Украине. Автореферат дис. ... канд. юрид. н. Х., 1988
  5. Иванов А. Неизвестный Дзержинский: Факты и вымыслы. Минск, 1994.

Посилання:
  • МАХНО (МІХНЕНКО) НЕСТОР ІВАНОВИЧ
  • МОСКВА
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ 1918–1922
  • РЕВОЛЮЦІЯ (1905-1907) У ПОЛЬЩІ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ВЧК (ВСЕРОСІЙСЬКА НАДЗВИЧАЙНА КОМІСІЯ)
  • ВИЩА РАДА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА 1917-1932
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • ФЕДЕРАЛІСТІВ ГРУПА, ФРАКЦІЯ ФЕДЕРАЛІСТІВ
  • ЛАЦИС (ЛАЦИС-СУДРАБС) МАРТИН (МАРТИНЬШ) ІВАНОВИЧ (ЯНОВИЧ)
  • ЛОГАНОВСЬКИЙ МЕЧИСЛАВ АНТОНОВИЧ
  • ЛОМОВ (ОППОКОВ) ГЕОРГІЙ ІПОЛИТОВИЧ
  • ЛЯБУРБ (LABOURBE) ЖАННА-МАРІ
  • МЕНЖИНСЬКИЙ (MIENŻYNSKI, MĘŻYŃSKI) В'ЯЧЕСЛАВ (WIACZESŁAW) РУДОЛЬФОВИЧ
  • ПОЛЬЩА
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • САВІНКОВ БОРИС ВІКТОРОВИЧ
  • ТЕРОР І ТЕРОРИЗМ
  • ВЧК (ВСЕРОСІЙСЬКА НАДЗВИЧАЙНА КОМІСІЯ)
  • ВИЩА РАДА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА 1917-1932


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)