ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЖЕРЕЛА ІСТОРИЧНІ

  Бібліографічне посилання: Дмитрієнко М.Ф. ДЖЕРЕЛА ІСТОРИЧНІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dzherela_istorychni (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЖЕРЕЛА ІСТОРИЧНІ

ДЖЕРЕЛА ІСТОРИЧНІ – різноманітні істор. пам'ятки, що стали предметом дослідження тих чи ін. істор. дисциплін. З усього розмаїття Д.і. окремо можна виділити такі категорії джерел: документальні, вербальні, зображальні, оповідні, особового походження, речові, масові. Ці категорії не є строго визначеними, і одні й ті самі джерела можуть зараховуватися до різних категорій. Джерела документальні – вид писемних джерел, що виникли в процесі діяльності різних держ., громад. чи приватних установ, орг-цій, підпр-в тощо. Мають діловий, офіц. характер, різний зміст, усталену форму й формуляр окремих зразків. Це законодавчі акти, орг.-розпорядча документація установ, орг-цій, підпр-в, звіти, ділове офіц. листування; акти, довідки, документи суд.-слідчі, дипломатичні, військ. тощо (більш докладно див. Акти історичні).

Джерела вербальні – тип джерел, що фіксують інформацію в усній словесній формі. Найвідоміші з них – джерела лінгвістичні або пам'ятки мови – омоніми, топоніми, астроніми, зооніми тощо. Велику групу складають пісенні джерела. Різновидом цього типу джерел є фонозаписи.

Джерела зображальні – тип джерел, що фіксують інформацію у формі зображень: малюнків, скульптур, графіки. Певною мірою до зображальних джерел належать й архіт. пам'ятки.

Сучасними видами зображальних джерел є також твори, виконані за допомогою новітніх тех. засобів – фото-, кіно- та відеокамер. Такі джерела складають особливий вид джерел – кінофотовідеодокументи. Ця інформація може мати супровід – звуковий або писемний.

Джерела оповідні – рід усних та писемних джерел, особливістю яких є фіксація інформації про події та явища сусп.-політ., соціально-екон., культ. життя у вигляді розповіді в довільній формі (плач, повчання, похвала, подорожні записки тощо). Цінність цих джерел полягає в тому, що вони відтворюють складні процеси формування етносу, його мови, літ., нац. свідомості, героїзму боротьби за незалежність. Вони також інформують нас про ставлення їхніх авторів до відтворюваних у описах подій, а отже, і про світогляд їхніх авторів. Оповідні твори виникли у найдавніші часи у формі епосу, міфів, легенд, казок, переказів, пісень, дум тощо. Пізніше вони лягли в основу хронік, літописів, різноманітних істор. та літ. тв. Багато усних оповідей записали етнографи, фольклористи.

Джерела особового походження – рід пам'яток, кожна з яких ств. окремою особою з приватних міркувань чи у зв'язку із службовими потребами. До них належать особисті записки, мемуари (спогади), епістолярії, автобіографії, щоденники.

Серед ін. типів джерел вирізняються джерела речові. Велику групу з-поміж них складають археол. джерела, вивчення останніх, зокрема, дає нам відомості про розселення, к-ру, звичаї та вірування людей, які жили задовго до нас. За функціональним призначенням речові джерела поділяються на кілька класів: знаряддя праці, речі побуту, зброя, предмети прикладного мист-ва, монети, ордени, медалі, печатки, прикраси, тех. засоби та пристрої, архіт. споруди тощо. Кожен з цих класів досліджує окрема спец. істор. дисципліна (нагороди – фалеристика; медалі – медальєрика; одяг, однострої – етнологія та уніформознавство; печатки – сфрагістика тощо).

Джерела масові – клас джерел, які характеризуються певною повторюваністю, типовістю та однорідністю вміщеної в них інформації. Аналіз змістовних аналогій змісту таких джерел дає змогу виявити спільні риси різних істор. явищ, простежити в них ту чи ін. закономірність, тенденцію розвитку. До масових джерел належать довідкові, стат. документи, періодична преса тощо.

На відміну від масових, клас немасових, особових джерел визначається такими рисами, як: індивідуальність змісту, оригінальність інформації, несхожістю відтворення кожним джерелом істор. факту, події, процесу або його визначальних рис.

Поділ джерел на масові та немасові – досить умовний, бо масове джерело може виконувати в певному дослідженні унікальну роль – при вивченні окремого факту, а особове – роль однотипного джерела у вивченні масових явищ. Сучасні засоби формалізації інформації дають змогу обробляти масові джерела за допомогою стат. та кліометричних методів (див. Кліометрія), цьому сприяє стандарт формуляру (періодична преса, листівки, декларації тощо).

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Джерелознавство історії України. Довідник. К., 1998.

Посилання:
  • АКТИ ІСТОРИЧНІ
  • ЕТНОЛОГІЯ, ЕТНОГРАФІЯ, НАРОДОЗНАВСТВО
  • ЕТНОС
  • ФАЛЕРИСТИКА
  • КЛІОМЕТРІЯ, КЛІОМЕТРИКА
  • МЕДАЛЬЄРИКА
  • СФРАГІСТИКА

  • Пов'язані терміни:
  • ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ
  • ФАЛЬСИФІКАТ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА
  • ФОЛЬКЛОР
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • ІСТОРИЧНА НАУКА
  • ІСТОРИЧНА СОЦІОЛОГІЯ
  • ІСТОРИЧНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
  • ХРОНОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • КІНОДОКУМЕНТОЗНАВСТВО
  • КЛІОМЕТРІЯ, КЛІОМЕТРИКА
  • КОДИКОГРАФІЯ
  • КОРСУНСЬКИЙ ЧАСОПИС
  • КОЗАЦЬКЕ КОЛО
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КРИТИКА ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
  • ЛАППО-ДАНИЛЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛІТОПИС, ЛІТОПИСАННЯ, ЛІТОПИСОЗНАВСТВО
  • ЛОМОНОСОВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • МЕДІЄВІСТИКА
  • МЕМУАРИ
  • МЕМУАРИСТИКА
  • МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ, МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ
  • НАРОДНИЦЬКИЙ НАПРЯМ В ІСТОРІОГРАФІЇ
  • НІБУР БАРТОЛЬД-ГЕОРГ
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ
  • ПОСОЛЬСЬКИЙ ПРИКАЗ
  • ПРАВИЛА ПУБЛІКАЦІЇ АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ
  • РАНКЕ ЛЕОПОЛЬД
  • СЕНЬОБОС ШАРЛЬ
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (СІД)
  • ТАТИЩЕВ ВАСИЛЬ МИКИТОВИЧ
  • ЗБРОЄЗНАВСТВО
  • ЗБРОЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)