ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ

  Бібліографічне посилання: Сохань П.С. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dzhereloznavstvo_istorychne (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ

ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ – спеціальна історична дисципліна, що розробляє теорію та методики виявлення, вивчення й використання різноманітних писемних джерел історичних, зокрема методи визначення вірогідності їхнього походження та достовірності їхнього інформативного наповнення. Д.і. досліджує специфіку різних типів і видів джерел та їхню роль і значення у висвітленні заг.-істор. процесу. Існують різновиди Д.і. (археол., фольклорно-етногр. та ін.), що вивчають не лише писемні, а й речові джерела.

Д.і. значною мірою є базовою дисципліною для ін. галузей істор. науки, особливо таких, як палеографія, археографія, геральдика, генеалогія, дипломатика, архівознавство, хронологія, сфрагістика та ін., у тісному взаємозв'язку з якими воно розвивається.

Поряд з істор., існує джерелознавство і в ін. науках, насамперед гуманітарних – лінгвістичне, літературознавче, культурологічне, правознавче й ін.

Як наук. напрям і окрема галузь в істор. науці України джерелознавство сформувалося в 2-й пол. 19 ст. Вагомий внесок у становлення та формування теорії, методики й практики укр. джерелознавства зробили Д.Бантиш-Каменський, М.Іванишев, М.Максимович, П.Куліш, М.Костомаров, В.Антонович, В.Іконников, І.Каманін, О.Лазаревський, Д.Яворницький і, особливо, М.Грушевський та його послідовники – І.Крип'якевич, Д.Дорошенко, Н.Полонська-Василенко, Д.Багалій та ін. Саме завдяки наполегливій праці їх та їхніх колег розроблені осн. зміст та функціональні завдання укр. Д.і. як науки про істор. джерела, визначено його місце, роль і значення в системі істор. знань. Уже в 1-й чв. 20 ст. джерелознавство набуло статусу фундаментальної істор. дисципліни.

За доби СРСР можливості використання всього комплексу джерел з історії України були обмежені, багато джерел вилучалося з наук. обігу або свідомо знищувалося чи спотворювалося. Визначну роль у збереженні й подальшому розвиткові кращих традицій укр. джерелознавства в ці роки відіграла українська діаспора, зокрема такі її представники, як історики Д.Дорошенко, О.Оглоблин, Н.Полонська-Василенко, І.Борщак, О.Пріцак, І.Шевченко, В.Кубійович, А.Жуковський, Т.Гунчак, П.Потічний та ін., зусиллями яких зібрано, підготовлено й видано чимало видатних писемних пам'яток з історії України.

Утвердження України як незалежної демократ. д-ви відкрило можливості для відродження спотвореної у попередні роки джерельної бази укр. історії. Це передбачає, по-перше, збирання й введення до наук. обігу повного комплексу всіх вітчизн. істор. джерел, що збереглися; по-друге, очищення джерелознавства від ідеологічних фальсифікацій, і, по-третє, збирання й максимально можливе повернення в Україну всіх історико-культ. (насамперед писемних) джерел, що були вивезені в ін. країни і все ще перебувають там.

Подальший розвиток Д.і. неможливий без розроблення нових теоретико-методологічних підходів до аналізу й використання джерел із урахуванням таких об'єктивних реалій, як формування нових видів джерел, зокрема комп'ютерних банків даних та ін.

Успішній реалізації цих завдань сприяє відновлення та створення нових наук. установ джерелознавчого профілю, таких, як Інститут української археографії та джерелознавства НАН України, Укр. держ. НДІ архів. справи та джерелознавства при Архів. управлінні України, Ін-т рукопису НБУВ, а також спец. каф-ри джерелознавства при Київ., Харків., Дніпроп. ун-тах та ін. вузах України.Інститут української археографії та джерелознавства НАН України, Укр. держ. НДІ архів. справи та джерелознавства при Архів. управлінні України, Ін-т рукопису НБУВ, а також спец. каф-ри джерелознавства при Київ., Харків., Дніпроп. ун-тах та ін. вузах України.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Джерелознавство історії України: Довідник. К., 1998
  2. Макарчук С. Писемні джерела з історії України. Курс лекцій. Львів, 1999.

Посилання:
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • АРХЕОГРАФІЯ
  • АРХІВОЗНАВСТВО
  • БАГАЛІЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • БАНТИШ-КАМЕНСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • БОРЩАК ІЛЬКО
  • ДОРОШЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДЖЕРЕЛА ІСТОРИЧНІ
  • ГЕНЕАЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • ГЕРАЛЬДИКА
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГУНЧАК ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ІКОННИКОВ ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М.ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • ІВАНИШЕВ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • КАМАНІН ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • ХРОНОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
  • МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ОГЛОБЛИН ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ПАЛЕОГРАФІЯ
  • ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО НАТАЛІЯ ДМИТРІВНА
  • ПРІЦАК ОМЕЛЯН ЙОСИПОВИЧ
  • СФРАГІСТИКА
  • ШЕВЧЕНКО ІГОР ІВАНОВИЧ
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (СІД)
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА
  • ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЖУКОВСЬКИЙ АРКАДІЙ ІЛАРІОНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АНЕКДОТИ
  • АРХЕОГРАФІЯ
  • АРХІВНІ ВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • БІБЛІОЛОГІЯ
  • БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВО
  • ДАШКЕВИЧ ЯРОСЛАВ РОМАНОВИЧ
  • ДУЙЧЕВ ІВАН
  • ДЯДИЧЕНКО ВАДИМ АРХИПОВИЧ
  • ФОНОДОКУМЕНТОЗНАВСТВО
  • ФОТОДОКУМЕНТОЗНАВСТВО
  • ГЕРАЛЬДИЧНЕ ТОВАРИСТВО У ЛЬВОВІ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М.ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
  • КЛІОМЕТРІЯ, КЛІОМЕТРИКА
  • КОДИКОГРАФІЯ
  • КРИТИКА ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
  • КУПЧИНСЬКИЙ ОЛЕГ АНТОНОВИЧ
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (СІД)
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКИ
  • СУДАЦЬКА ФОРТЕЦЯ, ГЕНУЕЗЬКА ФОРТЕЦЯ
  • ТИХОМИРОВ МИХАЙЛО МИКОЛАЄВИЧ
  • ВОПРОСЫ ИСТОРИИ
  • ЗБРОЄЗНАВСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)