ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЗИГАР ОЛЕКСАНДР

  Бібліографічне посилання: Попок А.А. ДЗИГАР Олександр [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dzygar_O (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЗИГАР ОЛЕКСАНДР

ДЗИГАР Олександр (н. 26.08. 1916) – скрипаль, громад. діяч. Н. в м. Харбін (Маньчжурія, істор. обл. на пн. сх. Китаю) в родині вихідців із Бердичівського пов. Київ. губ. Від 1933 – чл. Союзу укр. молоді в Харбіні, активний учасник укр. культ. життя, популяризатор укр. муз. к-ри. В груд. 1936 обраний головою Укр. далекосх. січі – молодіжної націоналістичної орг-ції. 1936 у Харбіні закінчив Вищу муз. шк. ім. О.Глазунова з класу скрипки. 1938–43 – соліст ансамблю "Ямато-отель" (м. Мукден, нині м. Шеньян, Китай), лауреат двох Міжнар. конкурсів, активно гастролював на теренах Китаю (у т. ч. Маньчжурії), Японії. 1943–45 – соліст Харбінського симфонічного оркестру. 31 серп. 1945, після вступу військ Червоної армії (див. Радянська армія) до Харбіна, заарештований та вивезений до СРСР. Проходив у одній справі з Ю.Роєм, І.Шлендиком, М.Самарським. У серп. 1946 засуджений за членство в укр. орг-ціях. До січ. 1953 перебував в ув'язненні на Колимі (місцевість на пн. сх. азіатської ч. РФ), до квіт. 1956 – на засланні. Протягом 1950–70-х рр. був солістом, концертмейстером, диригентом, худож. кер. Магаданського муз.-драм. театру, диригентом аматорського театру в м. Магадан (нині місто в РФ). Від 1976 проживає в м. Москва. На поч. 1990-х рр. брав участь у культ. житті укр. громади.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Світ І. Українська молодь Далекого Сходу. "Визвольний шлях" (Лондон), 1976, кн. 2
  2. Чорномаз В. Доля Харбінського українця. "Самостійна Україна", К., 2000, ч. 1–2
  3. Попок А. Українське театральне та хорове мистецтво на Далекому Сході у XX ст. "Визвольний шлях" (Лондон), 2001, кн. 7
  4. Його ж. Українські поселення на Далекому Сході: історико-соціологічний нарис. К., 2001.

Посилання:
  • МОСКВА
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • РОЙ ЮРІЙ
  • ШЛЕНДИК ІВАН
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ

  • Пов'язані терміни:
  • ШЛЕНДИК ІВАН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)