ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЕДУКАЦІЙНА КОМІСІЯ 1773–1794

  Бібліографічне посилання: Дзюба О.М. ЕДУКАЦІЙНА КОМІСІЯ 1773–1794 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Edukacijna_komisija_1773_1794 (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЕДУКАЦІЙНА КОМІСІЯ 1773–1794

ЕДУКАЦІЙНА КОМІСІЯ 1773–1794 (Komisja Edukacji Narodowej) Комісія народної освіти – держ. освіт. інституція в Речі Посполитій, утворена з ініціативи короля Станіслава-Августа Понятовського і затверджена сеймом 15 жовт. 1773, перше в Європі мін-во освіти. На Е.к. покладалося реформування системи освіти після ліквідації 1773 Єзуїтського ордену (див. Єзуїти), в руках якого зосереджувалося управління шкільною освітою як у Речі Посполитій, так і в ін. катол. європ. країнах. Е.к. перебрала у своє розпорядження єзуїтські маєтності, щоб використати їх для організації освіт. справи. До Е.к. входили церк. та політ. діячі, першим її головою (1773–76) був І.Масальський – віленський єпископ, д-р філософії і теології, згодом Е.к. очолював М.Понятовський – молодший брат короля, полоцький єпископ, з 1784 – примас польс. Чл. Е.к. були підканцлер Великого князівства Литовського Й.Хребтович, генерал земель Подольських кн. А.Чарторийський та ін.

Комісія розробила проект, яким передбачалися: 1) секуляризація освіти та школи; 2) оновлення навч. програми за рахунок викладання основ природничих наук – математики, хімії, фізики, а також права й економіки; 3) запровадження навчання польс. мовою та паралельне вивчення європ. мов (насамперед франц. та нім.); 4) впровадження обов'язкового фізичного виховання. Перевага надавалася вихованню свідомих громадян у дусі християнс. моралі та патріотизму. Згідно з пропозицією Е.к., тер. Речі Посполитої поділялася на 10 навч. округів, з них два – Він. і Волин. – були на укр. землях, які входили тоді до складу Речі Посполитої. Освіта була 3-ступеневою: найвищий щабель займали дві гол. школи – Краківський університет та Віленська акад. (див. Вільнюський університет), які також були реформовані й стали світськими навч. закладами з обов'язковим вивченням природничих наук. На ці заклади покладалася підготовка вчителів для середніх шкіл. З цією метою при ун-ті та акад. були відкриті вчительські семінарії. Далі йшли середні школи: шестикласні окружні, розраховані на учнів усього округу, і трикласні підокружні. На українських землях на основі єзуїтських і василіанських шкіл було утворено 2 окружні (Вінниця, Кременець) та 11?підокружних шкіл. Е.к. ініціювала відкриття парафіяльних шкіл, які поділялися на малі й великі (лише останні давали учням достатню підготовку для продовження навчання в середніх школах).

1775 було організоване Т-во для підготовки підручників, яке займалося забезпеченням навч. програми відповідними підручниками, розробкою нових методик. Його діяльність спрямовував польс. громад. і політ. діяч Г.Колонтай. Т-во підготувало й видало 27 підручників з історії, фізики, математики, права, етики. 1778 Е.к. видала першу граматику польської мови, 1785 – "Буквар для шкіл парафіальних". Комісія не раз здійснювала перевірку всіх шкіл, розробила і впровадила (1783) Статут, у якому викладалися осн. засади навч. і виховної діяльності шкіл усіх рівнів.

Річ Посполита однією з перших в Європі під впливом ідей Просвітництва доби розпочала реформу освіти, яка мала відповідати новим потребам сусп. розвитку. Е.к. започаткувала нац. польс. школу, яка перебувала під егідою д-ви. Проти реформ виступила ч. консервативно налаштованих магнатів, шляхти та духовенства. Комісія зберегла становий характер освіти: ун-ти і акад., окружні й підокружні школи були розраховані на шляхетську молодь. Втрата державності внаслідок поділів Польщі 1793 і 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) не дала змоги завершити реформу. Її основні засади розвивалися в школах Варшавського князівства. На українських землях, що відійшли до Російської імперії, реформи освіти продовжувалися Віленським учбовим округом. Результатом їх стала організація Кременецького ліцею, на основі якого пізніше був створений Київський університет (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Lukaszewicz J. Historya szkół w Koronie i w Wielkiem księstwie Litewskiem aż do roku 1794, t. 3. Poznań, 1851
  2. Protokoły posiędzeń Komisji Edukacji Narodowej. 1773–1785. Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk, 1973.

Посилання:
  • ЧАРТОРИЙСЬКИЙ АДАМ-ЄЖИ
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ЄЗУЇТИ
  • КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • МАГНАТИ
  • ПАРАФІЯЛЬНІ ШКОЛИ
  • ПІДКАНЦЛЕР КОРОННИЙ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПРОСВІТНИЦТВО
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • ВАРШАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ВІННИЦЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ
  • ЄЗУЇТИ
  • ХРЕБТОВИЧІ
  • КОЛЛОНТАЙ ГУГО
  • КОМІСІЯ НАРОДНОЇ ОСВІТИ 1773–1794
  • КОНСТИТУЦІЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТРЕТЬОГО ТРАВНЯ 1791
  • КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЄЗУЇТСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ
  • НАВЧАЛЬНІ ОКРУГИ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)