ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЄФРЕМОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Бойко О.Д. ЄФРЕМОВ Сергій Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Efremov_S_O (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЄФРЕМОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

ЄФРЕМОВ Сергій Олександрович (псевдоніми – С.Александрович, Волосожар, Земець, Киянин, Тр. Лановий, Липовчанин, С.Охріменко та ін.; 06.10. 1876–31.03.1939) – громад., політ. і держ. діяч, публіцист, літературознавець. Ідеолог і теоретик української революції 1917–1921. Дійсний чл. Наукового товариства імені Шевченка. Акад. УАН (1919; з 1921 – ВУАН, з 1937 – АН УРСР; нині Національна академія наук України). Н. в с. Пальчик Звенигородського пов. Київ. губ. (нині село Катеринопільського р-ну Черкас. обл.) у родині священика. 1891–96 навч. в Київ. духовній семінарії. Закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту (1901). Літ.-публіцистичною діяльністю займався з серед. 90-х рр. 19 ст., друкувався в рос. та укр. часописах "Русское богатство", "Киевская старина", "Громадська думка", "Рада" та ін. Виступав на захист забороненого укр. слова, знайомив читачів з укр. літ. Один із фундаторів видавництва "Вік" (1895–1918).

Політ. діяльність розпочав зі студентських років. Від 1897 – чл. Загальної безпартійної української організації. 1904 Є., Б.Грінченко та Ф.Матушевський створили Українську демократичну партію, був чл. її ради. Невдовзі із групою однодумців вийшов з Укр. демократ. партії, створивши Українську радикальну партію, яка 1905 за його ініціативи об'єдналася з Укр. демократ. партією, отримавши назву Українська радикально-демократична партія. Належав до ліберального крила укр. нац. руху, стояв на нац.-культурницьких позиціях, виступав за поступовість і поміркованість політ. боротьби, з 1908 – чл. кер-ва Товариства українських поступовців.

Є. позитивно сприйняв Лютневу революцію 1917. Був одним з ініціаторів і учасників утворення Української Центральної Ради, заст. голови УЦР, чл. Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради), ген. секретарем міжнац. справ у першому укр. уряді – Генеральному секретаріаті Української Центральної Ради 1917–1918. У черв. 1917 очолив наступницю ТУП – Українську партію соціалістів-федералістів. Активізував літ.-публіцистичну діяльність. 1917–19 лише в газ. "Нова рада" опубл. понад 900 його матеріалів із найактуальніших проблем того часу.

Є. негативно поставився до Жовтневого перевороту в Петрограді 1917, вбачав у ньому небезпеку для укр. нац. руху, виступав за створення єдиного нац. фронту. Засудив гетьманський переворот 1918, відмовився від співробітництва з урядом Української Держави, залишаючись головою УПСФ. Співробітничав із Українським національним союзом, але був противником протигетьманського повстання 1918. У часи Директорії УНР відійшов від активної політ. діяльності. 1919 працював в УАН. Зазнав переслідувань від рад. властей та денікінського режиму (див. Денікіна режим в Україні 1919–1920 ).

Із встановленням рад. влади в Києві (черв. 1920) перейшов на нелегальне становище і змушений був переховуватися. 1921 на прохання ВУАН був амністований, повернувся до адм. та наук. роботи: віце-президент ВУАН (1922–28), чл. госп. управи (1924–28), фактично керував повсякденною роботою академії, залишивши політ. діяльність. У 1920-ті рр. опублікував низку ґрунтовних наук. досліджень з історії літ. та літературознавста.

Є. не приховував свого негативного ставлення до комуніст. ідеології, рад. влади. Від серед. 1920-х рр. зазнавав постійних переслідувань і цькувань від парт. органів та кер-ва ВУАН. 1928 його звільнено з усіх посад, які він займав в академії. 21 лип. 1929 заарештовано, в квіт. 1930 засуджено в справі СВУ (див. "Спілки визволення України" справа 1929–1930) як одного з її кер. на 10 років тюремного ув'язнення.

П. у тюрмі в м. Ярославль (нині місто в РФ). Реабілітований 11 серп. 1989.

дата публікації: 2005 р.

Праці:
  1. Літературно-критичні статті. К., 1993
  2. Історія українського письменства. К., 1995
  3. Щоденник. 1923–1929. К., 1997.
Література:
  1. Спис праць С.О. Єфремова. "Записки Історично-Філологічного Відділу ВУАН", 1923, кн. 2–3
  2. Кримський А. Життєпис і літературна діяльність С.О. Єфремова. Там само
  3. Верстюк В.Ф., Осташко Т.С. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідниК. К., 1998.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ДЕНІКІНА РЕЖИМ В УКРАЇНІ 1919–1920
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ГЕТЬМАНСЬКИЙ ПЕРЕВОРОТ 1918
  • ГРІНЧЕНКО БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • ГРОМАДСЬКА ДУМКА
  • КОМІТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ, МАЛА РАДА
  • КИЇВ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МАТУШЕВСЬКИЙ ФЕДІР ПАВЛОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • НОВА РАДА
  • ПРОТИГЕТЬМАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1918
  • РАДА
  • СПІЛКА ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ- СПРАВА (1929-1930)
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • УКРАЇНСЬКА ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (УДП)
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ
  • УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ - ФЕДЕРАЛІСТІВ (УПСФ)
  • УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ СОЮЗ (УНС)
  • ВІК
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917
  • ЗАГАЛЬНА УКРАЇНСЬКА БЕЗПАРТІЙНА ДЕМОКРАТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ (ЗУБДО)

  • Пов'язані терміни:
  • АНЕКДОТИ
  • БІБЛІОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ВУАН
  • ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДУРДУКІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГРЕНЕР ВІЛЬГЕЛЬМ
  • ГРОМАДСЬКА ДУМКА
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ МОВИ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРИЧНА БІБЛІОГРАФІЯ УКРАЇНІКИ
  • ХВИЛЯ АНДРІЙ АНАНІЙОВИЧ
  • КНИГОЗНАВСТВО ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ КНИГИ В УКРАЇНІ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КИЕВСКИЕ ОТКЛИКИ
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛОЗОВСЬКИЙ ЛЕСЬ
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • ЛЮБЧЕНКО ПАНАС ПЕТРОВИЧ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МАЛОРОСІЙСЬКЕ ТАЄМНЕ ТОВАРИСТВО
  • МАСОНСТВО, ФРАНКМАСОНСТВО
  • МЕЛЬНИК-АНТОНОВИЧ (АНТОНОВИЧ-МЕЛЬНИК) КАТЕРИНА МИКОЛАЇВНА
  • МЕМУАРИ
  • МЕМУАРИСТИКА
  • МІЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВАРЛАМОВИЧ
  • МОЛОДА МУЗА
  • МОСКВА
  • МИРНИЙ ПАНАС
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • НОВА РАДА
  • НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
  • ОДИНЕЦЬ ГАВРИЛО МАТВІЙОВИЧ
  • ПЛАЧИНДА ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • ПОЛІЩУК ВАЛЕРІАН ЛЬВОВИЧ
  • САВЧЕНКО ФЕДІР ЯКОВИЧ
  • СОЮЗ УКРАЇНСЬКИХ АВТОНОМІСТІВ-ФЕДЕРАЛІСТІВ
  • СПІЛКА УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ (СУМ)
  • СПІЛКА ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ)
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК СТАРОВИНИ І МИСТЕЦТВА НА УКРАЇНІ (ЦКОПСІМУ)
  • УКРАИНСКАЯ ЖИЗНЬ, ЧАСОПИС
  • УКРАИНСКИЙ НАРОД В ЕГО ПРОШЛОМ И НАСТОЯЩЕМ – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ (1914-1916)
  • ВСЕУКРАЇНСЬКА УЧИТЕЛЬСЬКА СПІЛКА
  • ЗАПИСКИ ІСТОРИЧНО–ФІЛОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛУ ВУАН (ЗІФВ)
  • ЗБІРНИКИ ІСТОРИЧНО–ФІЛОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛУ ВУАН
  • ЗАГАЛЬНА УКРАЇНСЬКА БЕЗПАРТІЙНА ДЕМОКРАТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ (ЗУБДО)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)