ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЕКОЛОГІЧНИЙ РУХ

  Бібліографічне посилання: Ковпак Л.В. ЕКОЛОГІЧНИЙ РУХ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ekologichny_rukh (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЕКОЛОГІЧНИЙ РУХ

ЕКОЛОГІЧНИЙ РУХ, екологічний рух в Україні. Е.р. – сукупна діяльність громадян і громад. орг-цій, що спрямована на захист і реанімацію природи і здійснюється в місц. і планетарних масштабах задля гармонізації відносин людини та довкілля. Термін "екологія" (від грец. οἷκος – оселя, середовище та λόγος – слово, вчення) запровадив 1866 нім. учений Е.Геккель для означення вчення про системні зв'язки між живими організмами і середовищем їхнього існування. Значний внесок у становлення та розвиток екології зробили українські вчені, зокрема В.Вернадський, Г.Висоцький, М.Холодний та ін.

У 20 ст. сфера вживання терміна "екологія" істотно розширилася. Нині він використовується не лише в біологічному, а й в екон., політ. та філос. смислах.

Е.р. бере свій початок з 1950-х рр., коли для більшості громадян розвинених країн світу стало очевидним, що стан довкілля на нашій планеті і в окремих її регіонах значно погіршився, а технології, які інтенсивно розвиваються, руйнують сприятливий для людини баланс природних сил. Саме тоді на базі розрізнених природоохоронних груп, клубів, асоціацій почали створюватися загальнонац. орг-ції. Однією з перших таких орг-цій була Партія захисників навколишнього середовища, що виникла 1973 у Великій Британії. На серед. 1980-х рр. розгорнули діяльність нац. орг-ції – партії "зелених" у Німеччині, Ірландії, Бельгії, Данії, Люксембурзі, Франції, Італії, Іспанії, Австрії, Швейцарії, Швеції та Греції. Сьогодні Е.р. є глобальним явищем, його вплив відчувають усі д-ви світу.

Екологічний рух в Україні пройшов 3 осн. етапи розвитку: 1) 1960-ті – 1-ша пол. 1980-х рр. (пасивна фаза): упродовж цього періоду реальну природоохоронну діяльність вели лише деякі місц. групи активістів (боротьба з браконьєрством, організація екологічних експедицій, акцій природоохоронців тощо). В серед. 1970-х рр. утворилися природоохоронні краєзнавчі орг-ції, зокрема у Вінниці, Тернополі та ін. містах, однак усі вони були про-урядовими, їхня діяльність – контрольованою (напр., через Т-во охорони природи СРСР), а чисельність реальних активістів Е.р. була невеликою;

2) 1986–91 (активна фаза). Після Чорнобильської катастрофи 1986 відбувся злет Е.р. в Україні. Цьому сприяло поширення правдивої інформації про критичний стан довкілля в країні, яке стало можливим в умовах перебудови в СРСР. 1987–90 створюються різноманітні масові екологічні орг-ції, у переважній більшості – неурядові (об'єднання, клуби, кооперативи, к-ти, фонди та ін.). Значно посилюється політизація Е.р., проводяться мітинги і демонстрації, на яких екологічні гасла доповнюються політ., поширюється практика блокування робіт на екологічно шкідливих об'єктах. Першою нац. неурядовою екологічною орг-цією став "Зелений світ", зареєстрований 1987 завдяки активній підтримці О.Гончара, Ю.Щербака, С.Плачинди та ін. (зокрема, під впливом акцій "Зеленого світу" припинено буд-во Чигиринської та Крим. АЕС);

3) на поч. 1990-х рр. Е.р. набуває нових форм. Після здобуття Україною держ. незалежності у перших законодавчих актах Верховної Ради України (напр., у Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" 1991) було проголошено нову стратегію природокористування та здійснення контролю над забезпеченням екологічного суверенітету. В цей час Україна гостро відчувала екологічні проблеми: наслідки аварії на ЧАЕС; погіршення якості питної води; критичне забруднення Донецько-Придніпровського пром. регіону. Зусиллями активістів Е.р. в Україні набув спрямованості на вдосконалення правового регулювання питань охорони природи та запровадження мораторію на спорудження нових АЕС на тер. д-ви.

Визначилися гол. напрями діяльності екологічних орг-цій – наук.-практична екологія (власне екологія, екологічний моніторинг, екологічне вир-во та ін.); природоохоронна активність (боротьба з браконьєрством і конкретними забруднювачами навколишнього середовища, проведення заходів, спрямованих на очищення тер.); прямі акції протесту (пікетування, блокування); політ. та ідеологічна діяльність (робота в органах влади різних рівнів, розробка альтернативних концепцій, пропаганда й інформування нас.).

Однією з найвпливовіших екологічних орг-цій в Україні є "Грінпіс-Україна", заснована як нац. від-ня "Грінпіс інтернейшнл" ("Greenpeace"), що проводить кампанії на захист природних ресурсів, за енергозбереження та альтернативну енергетику, проти ввезення на тер. України шкідливих речовин. 1991 зареєстрована Мін-вом юстиції України Партія зелених України. Групою відомих учених 1991 був заснований Нац. екологічний центр. Впливовими стали неурядові орг-ції: Укр. екологічна спілка "Врятуватись від Чорнобилів", "Комітет порятунку Дніпра та малих рік", Нац. екологічний центр "Довкілля", асоц. "Еколоміст", крим. асоц. "Екологія і світ", "Мама-86" (екологічна орг-ція матерів, яка має лабораторію для дослідження здоров'я дітей), "Дитина і довкілля", "Екоправо", укр. екологічна ліга "Зелене досьє", молодіжна орг-ція "Зелена Україна" тощо. Активно діють: Укр. т-во охорони природи, Всеукр. благодійний фонд "Паросток", Т-во птахів, Всеукр. екологічна ліга, Національна асоц. природоохоронних тер. (об'єднує 8 заповідників).

Правовий статус громад. екологічних об-нь визначається Законом України "Про об'єднання громадян" (1992), а також відповідними положеннями ін. законодавчих актів (зокрема Закону про охорону атмосферного повітря, Лісового, Водного кодексів).

Загалом із 1714 громад. орг-цій України бл.?80 спрямовують свої зусилля на захист природи. Новий імпульс для громад. активності дає участь України в міжнар. співробітництві в питаннях екології. З метою співпраці урядових і неурядових природоохоронних орг-цій при Мін-ві екології та природних ресурсів України діє Громад. рада.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Барановська Н.П. Україна – Чорнобиль – Світ. К., 1999
  2. Хилько М. Екологічна політика. К., 1999
  3. Васюта С. Постчорнобильський період в Україні: національний досвід в контексті цивілізаційних стратегій. К., 2001
  4. Голобуцький О.П. та ін. Зелена Україна. К., 2001
  5. Гор А. Земля у рівновазі. Екологія і людський дух. К., 2001
  6. Україна у цифрах у 2002 ро-ці. Короткий статистичний довідник. К., 2003
  7. Голобуцький О. та ін. Партія зелених України. К., 2004.

Посилання:
  • ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА 1986
  • ГОНЧАР ОЛЕСЬ (ОЛЕКСАНДР) ТЕРЕНТІЙОВИЧ
  • ХОЛОДНИЙ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • ПЕРЕБУДОВА
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • УКРАЇНА - УЗАГАЛЬНЮЮЧА СТАТТЯ
  • УКРАЇНА–УКРАЇНЦІ
  • ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
  • ВЕРНАДСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ВІННИЦЯ
  • ВИСОЦЬКИЙ Г.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)