ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЕКОНОМІЗМ

  Бібліографічне посилання: Мовчан О.М. ЕКОНОМІЗМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ekonomizm (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЕКОНОМІЗМ

ЕКОНОМІЗМ – реформістська течія в рос. с.-д. русі на рубежі 19–20 ст. Назву "економізм" цій течії дали революц. соціал-демократи. Цитаделями Е. були закордонний "Союз русских социал-демократов" у Берліні (з 1898; друкований орган – ж. "Рабочее дело"), союзи боротьби за визволення робітничого класу (пізніше – відповідні місцеві комітети Російської соціал-демократичної робітничої партії) у Санкт-Петербурзі (друкований орган – газ. "Рабочая мысль"), у Москві, в Іваново-Вознесенську (нині м. Іваново, в РФ), в Києві, в Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ). До засн. Е. належали К.Кускова, С.Прокопович, К.Тахтарьов, В.Кричевський, О.Мартинов (1899–1900 – чл. катеринославського к-ту РСДРП, редакції газ. "Южный рабочий"), В.Акімов. Найбільш вдало принципи Е. викладені в підготовленому не для друку "Кратком изложении взглядов", написаному К.Кусковою, яке отримало назву "Кредо", та документі Київ. к-ту РСДРП "Profession de foi". Не зважаючи на певні відмінності в поглядах, усі прихильники Е. виступали проти пропаганди марксизму в Російській імперії на етапі бурж. революції. Вважали, що рушійною силою класової боротьби є екон. інтереси, а політ. боротьба є продовженням екон. боротьби. Власне політ. боротьбу в існуючих умовах вони обмежували боротьбою за "політичні права" та демократ. реформування сусп-ва, а її методи – методами легальної опозиції. Виступали за союз із ліберальною буржуазією, проти єдності с.-д. руху та утворення політ. партії (див. Партія політична) пролетаріату на принципах централізму. Вважали, що соціаліст. свідомість формується в процесі класової боротьби стихійно, а тому заперечували кер-во с.-д. орг-ціями з боку політично свідомої інтелігенції та відстоювали самодіяльність усіх типів робітн. орг-цій. Партію розглядали не як вузькокорпоративну класову орг-цію, а як об-ня, створене з метою захисту демократ. інтересів усіх громадян.

Вплив прихильників Е. в робітн. середовищі не був тривалим, уже до 1903 вони його майже повністю втратили, а після II з'їзду РСДРП приєдналися або до меншовиків, або до Конституційно-демократичної партії. Близькими до принципів Е. були програмні положення Єврейс. незалежної робітн. партії.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Кускова Екатерина Дмитровна. В кн.: Русские ведомости. 1863–1913. Сборник статей. М., 1913
  2. Астров В. "Экономисты" предтечи меньшевиков. В кн.: "Экономизм" и рабочее движение в России на пороге ХХ века. М., 1923
  3. Политические партии России. Конец ХIХ – первая треть ХХ века: Энциклопедия. М., 1996.

Посилання:
  • БУРЖУАЗІЯ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ
  • КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (КАДЕТИ)
  • КИЇВ
  • МЕНШОВИКИ
  • МОСКВА
  • ПАРТІЯ ПОЛІТИЧНА
  • ПРОЛЕТАРІАТ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СОЮЗИ БОРОТЬБИ ЗА ВИЗВОЛЕННЯ РОБІТНИЧОГО КЛАСУ

  • Пов'язані терміни:
  • МАРТОВ ЮЛІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • ВПЕРЕД
  • ЗАГАЛЬНИЙ СТРАЙК НА ПІВДНІ РОСІЇ 1903


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)