ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЕКСПРОПРІАЦІЯ ЕКСПРОПРІАТОРІВ

  Бібліографічне посилання: Єфіменко Г.Г. ЕКСПРОПРІАЦІЯ ЕКСПРОПРІАТОРІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ekspropriaciya_ekspropriatoriv (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЕКСПРОПРІАЦІЯ ЕКСПРОПРІАТОРІВ

ЕКСПРОПРІАЦІЯ ЕКСПРОПРІАТОРІВ, як революційне гасло. Термін "експропріація експропріаторів" увів до наук. обігу К.Маркс. В заключному слові до 1-го т. своєї осн. праці з політекономії "Капітал" він писав: "Централізація засобів виробництва й усуспільнення праці досягають такого пункту, коли вони стають несумісними з їх капіталістичною оболонкою. Вона вибухає. Б'є остання година капіталістичної приватної власності. Експропріаторів експропріюють".

Втім, як засвідчили істор. події, факти посилення сусп. характеру вир-ва в ході розвитку капіталізму та посилення конфронтації між власниками засобів виробництва і найманими працівниками в епоху індустріалізації не означали, що єдиним виходом з цієї колізії є примусова ліквідація великої приватної власності. В провідних капіталіст. країнах переважна ч. соціал-демократії зробила з аналізу цих фактів ін. висновок: про можливість накопичення елементів соціалізму (див. Соціалізм) у рамках власне капіталістичного поступу.

На відміну від переважної ч. загальноєвроп. соціал-демократії, Російська соціал-демократична робітнича партія в основу програми своїх дій поклала "істину" – що насильницька Е.е. є об'єктивною необхідністю подальшого екон. розвитку людства, а тому робила все від неї залежне, щоб поляризувати відносини між працею та капіталом.Перша світова війна вкрай загострила й без того непросту сусп.-політ. ситуацію в Російській імперії. В утворених після Лютневої революції 1917 радах надзвичайної популярності набули гасла "Земля – селянам!" та "Заводи і фабрики – робітникам!" Кер-во РСДРП(б) всіляко підтримувало ці лозунги, інтерпретуючи їх як прояви істор. процесу Е.е. При цьому ігнорувалася очевидна неправомірність використання поняття "експропріація експропріаторів" в Рос. імперії, оскільки монополізація капіталу тут ще не досягла на той момент того ступеня, коли, згідно з К.Марксом, була можливою та необхідною Е.е. Свідченням цього було, зокрема, те, що робітн. клас Рос. імперії за своєю чисельністю набагато поступався селянству, яке в осн. своїй масі мало у власності засоби вир-ва (землю, худобу, с.-г. реманент). Незважаючи на це, більшовики перетворили поняття "експропріація експропріаторів" у гасло і почали реалізовувати ідею насильницької Е.е. на практиці.

Однак термін "експропріація експропріаторів" довелося трансформувати в більш точний та дохідливий для нових "експропріаторів" – "грабь награбленное". Синонімом революц. Е.е. став також вираз "усе відібрати та поділити".

Проте поділ засобів вир-ва між усіма громадянами не входив у плани більшовиків. Адже про усуспільнений характер вир-ва тоді годі було б і говорити. Крім того, для утвердження більшовицької влади необхідні були колективізація дрібного вир-ва, ліквідація товарно-грошових відносин та централізоване планове госп-во. Тому спочатку більшовики спробували експропріювати все, що можна було експропріювати. Однак після невдалої спроби запровадження "воєнного комунізму" більшовицьке кер-во з метою нормалізації становища було змушене перейти до нової економічної політики, надавши селянам землю в приватне користування й навіть повернувши ч. раніше експропрійованих невеликих підпр-в їхнім колиш. власникам. Комуніст. перетворення залишалися незавершеними. 1928–29 почався новий наступ на "експропріаторів", якими на той час, за більшовицьким визначенням, були т. зв. куркулі. Гасло "грабуй награбоване" знову стало актуальним. Політика "ліквідації куркульства як класу" фактично була політикою війни з селянством, зокрема з тією його частиною, яка у своєму існуванні ще мало залежала від влади. Особливо запеклою ця боротьба була в Україні, де внаслідок колективізації сільського господарства та голодомору 1932–1933 років в УСРР загинули мільйони людей.

Після Другої світової війни рад. досвід Е.е., щоправда обережно, був використаний в ін. країнах т. зв. соціаліст. табору.

На поч. 21 ст. гасло "експропріація експропріаторів" повністю втратило свій сенс.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Маркс К. і Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії. В кн.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 4. К., 1959
  2. Маркс К. Капітал, т. 1. Там само, т. 23, розділ 24
  3. Ленін В.І. Держава і революція. В кн.: Ленін В.І. Повне зібрання творів, т. 33. К., 1973
  4. Його ж. Загрожуюча катастрофа і як з нею боротися. Там само, т. 34
  5. Його ж. Чергові завдання Радянської влади. Там само, т. 36
  6. Бухарин Н.И. Избранные произведения. М., 1990
  7. Карр Э. История Советской России, кн. 1, т. 1–2. Большевистская революция. 1917–1923. М., 1990
  8. Кульчицький С.В. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919–1928). К., 1996
  9. Його ж. Російська революція 1917 року: новий погляд. К., 2003.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УСРР/ УРСР
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МАРКС К.
  • НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • СЕЛЯНСТВО
  • СОЦІАЛІЗМ
  • ВОЄННИЙ КОМУНІЗМ

  • Пов'язані терміни:
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ КОМУНІСТИЧНИЙ, ТРЕТІЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ, КОМІНТЕРН
  • КОЛГОСПИ
  • КОМУНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА
  • СОЦІАЛІЗМ
  • СТАЛІНІЗМ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)