ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЕЛЕКЦІЯ ВІЛЬНА ПОГОЛОВНА

  Бібліографічне посилання: Голобуцький П.В., Михайлов О.О. ЕЛЕКЦІЯ ВІЛЬНА ПОГОЛОВНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Elekciya_vilna_pogolovna (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЕЛЕКЦІЯ ВІЛЬНА ПОГОЛОВНА

ЕЛЕКЦІЯ ВІЛЬНА ПОГОЛОВНА (Elekcja volna viritim) – таку назву мав сейм Речі Посполитої, на якому обирався польс. король й одночасно вел. князь литов. Ця назва походить від однойменної назви принципу, що у часи виборної монархії (1573–1791) змінив ін. принцип – elekcja vivente rege, згідно з яким вибори нового короля відбувалися за життя його попередника, співправителем якого та/чи спадкоємцем якого ставав новий король. Так, 1529 за життя польс. короля та вел. князя литов. Сигізмунда I Старого (1467–1548) його наступником – польс. королем та вел. князем. литов. – було проголошено його сина – Сигізмунда Августа. Проти цього гостро протестувала шляхта, яка побоювалася встановлення в країні спадкової монархії і вважала своїм природним правом вільне обирання польс. короля. Однак Сигізмунд I Старий шляхом поступок шляхті все-таки зміг короновувати сина 1530. Та після смерті Сигізмунда II Августа (1572; він не мав потомків, і отже, був останнім з династії Ягеллонів) при обранні нового короля (ним став Генріх Валуа; див. Генрикові статті 1573) шляхта досягла своєї мети.

За умовами Е.в.п. деталі майбутніх виборів спочатку обговорювалися на конквокаційному сеймі, а потім оголошувався власне елекційний сейм, у якому брали участь не лише сенатори та земські посли, а й уся шляхта (поголовно; лат. viritim) й делегати від деяких міст. Вибори відбувалися неподалік від Варшави поблизу с. Воля. Місце зібрання – "коло" оточувалося ровом та валом. Поруч з "колом" ставився великий намет – шопа, де радилися сенатори й земські посли в присутності примаса – архієпископа Гнєзненського, який був главою католицької церкви Речі Посполитої і в період безкоролів'я виконував функції глави держави (див. Інтеррекс). Шляхта голосувала воєводствами в присутності земських послів, останні мали передавати результати волевиявлення шляхти сенаторам. Керував сеймом маршалок, який спеціально обирався сеймом для того, щоб оголошувати вибір короля, і який під час свого обрання присягався, що не підпише виборчого диплома в разі, коли елекція не буде здійснена при "згоді всіх і кожного зокрема". Новооголошеного маршалком короля номінував далі примас. Всього відбулося 10 Е.в.п. (1573, 1575, 1587, 1632, 1648, 1669, 1674, 1697, 1733, 1764). Е.в.п. була скасована Конституцією 3 травня 1791.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Кареев Н. Исторический очерк польского сейма. М., 1888
  2. Gloger Z. Elekcyjność i elekcje królyw. В кн.: Gloger Z. Еncyklopedia Staropolska, t. 1–2. Warzawa, 1958
  3. Elecja wolnа viritem. В кн.: Maly slownik historii Polski. Warzawa, 1964.

Посилання:
  • ГЕНРИКОВІ СТАТТІ 1573
  • ІНТЕРРЕКС
  • МАРШАЛОК
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ
  • СИГІЗМУНД ІІ АВГУСТ
  • ВАРШАВА
  • ЯГЕЛЛОНИ

  • Пов'язані терміни:
  • ЕКЗЕКУЦІЙНИЙ РУХ
  • ІНТЕРРЕКС
  • КОНФЕДЕРАЦІЇ ШЛЯХЕТСЬКІ
  • МОКРСЬКИЙ-ГОЦЕЛЬ АНДРІЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)