ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЕНГЕЛЬС (ENGELS) ФРІДРІХ

  Бібліографічне посилання: Варварцев М.М. ЕНГЕЛЬС (Engels) Фрідріх [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Engels_F (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЕНГЕЛЬС (ENGELS) ФРІДРІХ

ЕНГЕЛЬС (Engels) Фрідріх (28.11.1820–05.08.1895) – політ. діяч, публіцист, економіст, історик, соціолог, філософ. Один з основоположників марксизму (див. Марксизм в історичній науці). Н. в м. Бармен (нині м. Вупперталь, Німеччина) в сім'ї текстильного фабриканта. Друг та соратник К.Маркса. Співавтор (разом з К.Марксом) "Маніфесту комуністичної партії" (1848), де викладено принципи ідеології й політики комунізму. Один із засн. і керівників міжнар. робітн. орг-цій: "Союз комуністів" (1847–52), Інтернаціонал І (1864–76). Сприяв утворенню Інтернаціоналу ІІ (1889).

Дослідницькі інтереси Е. охоплювали широке коло проблем філософії, політекономії, історії, природознавства. Центр. місце в істор. роботах він приділив висвітленню громад.-політ. рухів пролетаріату і селянства, нац.-визвол. боротьби, міжнар. відносин та їхніх воєн. аспектів. У контексті цієї проблематики розглядав минуле й тогочасне України, активний інтерес до якої вперше виявив у статтях у газ. "Neue Rheinische Zeitung" ("Нова рейнська газета") у зв'язку з прогабсбурзькою позицією австрійс. слов'ян у революції 1848–49 (див. Революції 1848–1849 в Європі), яку вважав позицією "реакційних" народів. Водночас високо оцінював "селянську війну в Буковині" під проводом Л.Кобилиці. В подальшому, займаючись історією Польщі, Росії, Австрії ("Німеччина і панславізм", 1855; "Німеччина і слов'янство", "Панславізм", рукописи, 1855–56; "Доктрина національностей у застосуванні до Польщі", 1866), зробив висновок про нац. окремішність українців, які мають мову, "цілком відмінну від великоруської". Наголошуючи на нац. спільності українців, вважав природним тяжіння ру-синів Галичини до нас. "малоросійських територій". Негативно ставився до відновлення Польщі в кордонах 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795), бо це закріплювало б польс. панування на землях з укр. нас. Разом з цим характеризував політику Російської імперії щодо укр. тер. як анексіоністську. Водночас, спираючись на концепцію "історичних" і "неісторичних" народів, зараховував укр. національність до тих, що "не мали своєї власної історії", "ніколи не були здатні до самостійності".

В історії 19 ст. Е. відводив особливе місце Пд. Україні, екон. розвиток якої тісно пов'язував з піднесенням пром-сті й задоволенням потреб у зерні Зх. Європи. Низку публікацій присвятив Кримській війні 1853–1856, висвітленню бойових дій на Крим. п-ові та відгомонам цих подій у Наддніпрянській Україні, Галичині, Буковині.

Згідно зі своїми наук. й політ. інтересами підтримував контакти з економістами М.Зібером і С.Подолинським – популяризаторами його (Е.) тв., народником І.Фесенком, правником, істориком і соціологом М.Ковалевським, студіями якого послуговувався, та ін. діячами з України.

Праці Е. справили певний вплив на народницький і соціаліст. рух в Україні. Із серед. 19 ст. його твори поширювали легально й нелегально в Одесі, Києві, Харкові, Львові та ін. містах. У перекладах рос. і укр. мовами їх друкували нелегально: у Харкові – "Маніфест комуністичної партії" (1883), у Львові – "Розвиток соціалізму від утопії до науки" під назвою "Соціалізм утопічний і науковий" (1892), у львів. Українсько-руській видавничій спілці – "Походження сім'ї, приватної власності і держави", "Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії" (обидва – 1899), у київ. книговид-ві Ф.Йогансона – "Походження сім'ї..." (1899) тощо. Серед популяризаторів і перекладачів тв. Е. були І.Франко, Леся Українка, ін. укр. діячі. Масового характеру видання і пропаганда праць Е. набули в рад. Україні, де здійснено найбільшу україномовну публікацію його спадщини у 50-томному зібр. творів К.Маркса і Е.

П. у м. Лондон (Велика Британія).

дата публікації: 2005 р.

Праці:
  1. Твори, т. 1–50. К., 1958–85.
Література:
  1. Зомбарт В. Фридрих Энгельс (1820–1895 г.) (Из истории развития социализма). СПб., 1906
  2. Корню О. Карл Маркс и Фридрих Энгельс, т. 1–3. М., 1959–68
  3. Багмут Й.А., Шморгун П.М. Видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса на Україні: Бібліографічний покажчик. Х., 1965
  4. Гуржій І.О. Фрідріх Енгельс про Україну. К., 1970
  5. Лещенко М.Н. Фрідріх Енгельс і революційний рух на Україні. К., 1970
  6. Фридрих Энгельс и военная история. М., 1972
  7. Molellan D. Engels. Glasgow, 1977
  8. Гольман Л.И. Энгельс-историк. М., 1984
  9. Фридрих Энгельс и его время. М., 1990.

Посилання:
  • БУКОВИНА
  • ФЕСЕНКО І. Ф.
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ I
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ II
  • ХАРКІВ
  • КОБИЛИЦЯ ЛУК'ЯН
  • КОМУНІЗМ, ЯК ТЕРМІН
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ МАКСИМ МАКСИМОВИЧ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • КИЇВ
  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА
  • ЛЬВІВ
  • МАРКС К.
  • МАРКСИЗМ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ
  • НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА, НАДДНІПРЯНЩИНА, ПРИДНІПРОВ'Я, ПОДНІПРОВ'Я
  • НАРОДНИКИ
  • ОДЕСА
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОДОЛИНСЬКИЙ СЕРГІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ПРОЛЕТАРІАТ
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СЕЛЯНСТВО
  • УКРАЇНСЬКО-РУСЬКА ВИДАВНИЧА СПІЛКА
  • ЗІБЕР МИКОЛА ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АКСЕЛЬРОД ПАВЛО (ПІНХУС) БОРИСОВИЧ
  • ДЕРЖАВА ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ФЕНОМЕН
  • ДИКТАТУРА ПРОЛЕТАРІАТУ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ІНЛЕНДЕР ЛЮДВІК
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ПАРТІЇ ПРИ ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ II
  • ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО ПОЧАТКУ 20 СТ.
  • КЛАСИ СУСПІЛЬНІ
  • КОМІСІЯ ВУАН ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА УКРАЇНИ, КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ НАРОДНОГО (ЗВИЧАЄВОГО) ПРАВА УКРАЇНИ (З 1921), КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО (НАРОДНОГО)ПРАВА УКРАЇНИ (З 1925), КОМІСІЯ ІСТОРІЇ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА (З 1931)
  • КОМУНІЗМ, ЯК ТЕРМІН
  • КОСМІНСЬКИЙ ЄВГЕН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КОСМОС, ВИДАВНИЦТВО
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ МАКСИМ МАКСИМОВИЧ
  • КРАВЧИНСЬКИЙ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • МАРКС КАРЛ ТА УКРАЇНА
  • МАРКСИЗМ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ
  • МАРКСИЗМ ЯК ІДЕОЛОГІЧНА ТЕЧІЯ
  • МАТЕРІАЛІЗМ ІСТОРИЧНИЙ, МАТЕРІАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ
  • МАТРІАРХАТ
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА
  • ПАТРІАРХАТ
  • ПАВЛОВ-СІЛЬВАНСЬКИЙ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ В ІСТОРІЇ
  • ПОСТУПУ ТЕОРІЇ
  • РАДЯНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В 4-Х ТОМАХ
  • РЕВОЛЮЦІЇ
  • СЕЛЯНСЬКА ВІЙНА
  • СОЦІАЛІЗМ
  • СТАЛІНІЗМ
  • ТОТАЛІТАРИЗМ
  • ВАРВАРСТВО
  • ВАРИНСЬКИЙ ЛЮДВИК СЕВЕРИНОВИЧ
  • ЗАСУЛИЧ ВІРА ІВАНІВНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)