ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЄРЕМЕНКО ВАЛЕНТИН НИКИФОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Денисенко Г.Г. ЄРЕМЕНКО Валентин Никифорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Eremenko_V (останній перегляд: 18.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЄРЕМЕНКО ВАЛЕНТИН НИКИФОРОВИЧ

ЄРЕМЕНКО Валентин Никифорович (12.08(30.07).1911–31.10. 1992) – фізико-хімік. Акад. АН УРСР (1969, від 1991 – АН України), засл. діяч н. УРСР (1974). Н. в слободі Кремінна (нині місто Луган. обл.). Закінчив Харків. ун-т (1936). 1939–41 працював у Харків. ун-ті. 1940–53 – в Ін-ті чорної металургії АН УРСР, від 1953 – зав. від. Ін-ту металокераміки і спецсплавів АН УРСР (з 1964 – Ін-т проблем матеріалознавства АН УРСР), 1961–66 – заст. дир. цього ін-ту, з 1986 – зав. від. Водночас займався викладацькою діяльністю. Наук. праці присвячені теорії змочування розплавленими металами поверхні твердих тіл різної фізико-хім. природи.

Лауреат Держ. премії УРСР (1975).

П. у м. Київ.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Історія Академії наук Української РСР. К., 1982
  2. Еременко Валентин Никифорович. Биобиблиографический указатель. К., 1981
  3. Академія наук України: Персональний склад. К., 1994.

Посилання:
  • КИЇВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)