ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЕРНСТ МИКОЛА ЛЬВОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Бикова Т.Б. ЕРНСТ Микола Львович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ernst_M (останній перегляд: 23.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЕРНСТ МИКОЛА ЛЬВОВИЧ

ЕРНСТ Микола Львович (1889–1956) – учений-кримознавець, археолог, історик. Н. в м. Київ. Мешкав у Глухові, де закінчив г-зію. Вищу освіту здобув у Берлінському ун-ті, там захистив магістерську дис. на тему: "Ставлення Москви до кримських татар при Івані III і Василії III". 1912 вернувся на батьківщину, працював бібліотекарем у Київ. ун-ті, потім – у Петрогр. публічній б-ці. 1918 поселився в Сімферополі. Працював у Таврійському ун-ті: бібліотекар, приват-доц., а від 1920 – проф. рос. історії і нім. мови та, за сумісництвом, – зав. археол. від. і заст. дир. з наук. питань у центр. музеї Тавриди. Брав участь у діяльності Крим. к-ту в справах музеїв та охорони пам'яток мист-в, старовини й нар. побуту. Був секретарем, згодом – дир. Таврійського товариства історії, археології та етнографії. У складі експедиції Г.Бонч-Осмоловського, яка відкрила печерні стоянки Киїк-Коба, Сюрень I, Шан-Коба, Фотьма-Коба й ін. (див. Киїк-кобинська культура), розкопав кілька курганів Криму, відкрив поховання бронзового віку і скіфів, виявив та описав багато пізньо-скіф. поселень, склав їх карту. 1926 досліджував Неаполь Скіфський. Після відкриття 1927 печери Чокурча кілька років займався дослідженнями цієї стоянки, зібрав велику колекцію кам'яних знарядь і кісток викопних тварин, вивчив стратиграфію культ. шару. Результати досліджень виклав у коротких повідомленнях і популярній книзі "Люди льодовикового періоду в Криму" (1936). Вивчаючи пам'ятки доби середньовіччя, Е. досліджував Ескі-Кермен і печерний монастир Чілтер-Коба. Прийшов до висновку, що осн. спорудження і будинки "печерних міст" (див. Печерні міста Криму) були наземними, а печерам відводилася допоміжна функція. Брав участь у дослідженнях могильників Байдарської долини, татар. пам'ятників у м. Старий Крим, написав низку статей про взаємовідносини Рос. д-ви з Кримським ханством і Кафою.

1926–37 обстежив, обміряв, описав і сфотографував усі пам'ятки археології та арх-ри Пд. берега Криму; результати були передані до Алупкинського музею (під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 вони пропали, залишилися лише короткі публікації Е. про цю роботу). Його рукопис "Джерела вивчення історії Криму" містить найцінніші зведення про письмові та речовинні пам'ятки історії Тавриди Нового і Новітнього часу. 1938 при арешті Е. майже вся колекція й наук. рукописи загинули. Був у Гулагу і на спецпоселенні до 1956. Через кілька днів після звістки про реабілітацію помер.

дата публікації: 2005 р.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БОНЧ-ОСМОЛОВСЬКИЙ ГЛІБ АНАТОЛІЙОВИЧ
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • ЕСКІ-КЕРМЕН
  • ГЛУХІВ
  • ГУЛАГ
  • КАФА
  • КРИМСЬКЕ ХАНСТВО
  • КИЇК-КОБИНСЬКА КУЛЬТУРА
  • КИЇВ
  • НЕАПОЛЬ СКІФСЬКИЙ
  • ПЕЧЕРНІ МІСТА КРИМУ
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  • СІМФЕРОПОЛЬ
  • СКІФИ
  • СТАРИЙ КРИМ, МІСТО АРК
  • ТАВРІЙСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІСТОРІЇ, АРХЕОЛОГІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ (1923)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.

  • Пов'язані терміни:
  • ИЗВЕСТИЯ ТАВРИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА ИСТОРИИ, АРХЕОЛОГИИ И ЭТНОГРАФИИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)