ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЕТНОЛОГІЯ, ЕТНОГРАФІЯ, НАРОДОЗНАВСТВО

  Бібліографічне посилання: Скрипник Г.А. ЕТНОЛОГІЯ, етнографія, народознавство [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Etnologiya (останній перегляд: 22.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЕТНОЛОГІЯ, ЕТНОГРАФІЯ, НАРОДОЗНАВСТВО

ЕТНОЛОГІЯ, етнографія, народознавство – наука про етнокульт. розмаїття людства. Досліджує походження різних народів, їхню етнічну історію, розселення, особливості побуту та к-ри, етнопсихологічну своєрідність. Для позначення цієї науки вживаються як синоніми терміни "етнологія" (грец. έθνος– народ – і – λόγος – слово, вчення), "етнографія" (від грец. έθνος – народ – і γράφω – пишу, що дослівно означає народопис) та "народознавство". Першим, ще на поч. 17 ст., був запроваджений термін "етнографія". У 18 ст. з'явилася низка видань, у т. ч. журналів, назви яких містили саме цей термін. Проте він не набув поширення. Термін "етнологія" ввів до наук. обігу 1784 А.Шаванн. Завдяки роботам франц. фізика А.-М.Ампера (кін. 20 – поч. 30-х рр. 19 ст.), який розробив схему класифікації "антропологічних" (гуманітарних) наук і виокремив "етнологію" як самостійну дисципліну, а "етнографію" подав як розділ "етнології", термін "етнологія" закріпився в науковому лексиконі як основний. Етнологія як самостійна наука утверджується в західноєвроп. країнах на поч. 2-ї пол. 19 ст. В Німеччині вона розвивалася в рамках порівняльних досліджень неєвроп. народів, що отримали назву "фолькеркунде" ("Völkerkunde"), та в рамках вивчення к-ри власного народу, яке (вивчення) іменувалося "фолькскунде" ("Volkskunde"). Під впливом німецької етногр. традиції подібне розмежування народознавчих студій має місце в Швеції та Норвегії. В Австрії та Німеччині терміни "фолькскунде" та "фолькеркунде" залишаються в широкому вжитку й донині. В романомовних країнах еквівалентом "фолькскунде" виступає словосполучення "народні традиції", а в низці країн – термін "фольклор".

На слов'ян. землях поряд з термінами "етнографія" та "етнологія" як їх синоніми вживаються терміни: "народознавство" (укр.), "narodopis" (словац., словенський), "народоведение" (рос.), "ludoznawstwo" (польс.) тощо.

В СРСР після наради етнографів 1929, яка класифікувала етнологію як "буржуазний сурогат суспільствознавства", що протистоїть марксистській соціології, в широкому вжитку впродовж наступного півстоліття використовувався лише термін "етнографія".

В Україні в різні періоди превалював той або ж той із термінів "етнологія", "етнографія", "народознавство". Це визначалося різними чинниками – впливом європ. наук. шкіл, політ.-ідеологічним тиском, наявністю нац. державності. При цьому етнографію інколи тлумачили як науку описову, а етнологію – як теор. дисципліну. Проте таке розмежування було досить умовним.

На сучасному етапі розвитку народознавчих студій в Україні термін "етнологія" вживається переважно для означення заг. народознавства (стосовно досліджень про походження та етнічні особливості народів світу); а термін "українська етнографія" – укр. народознавства (стосовно досліджень про етногенез та культ.-побутову своєрідність укр. етносу).

На поч. 19 ст. в англомовних країнах етнологію як науку, що, за тамтешнім визначенням, досліджує людину та людство, включили до системи антропологічних знань. Це спричинилось до того, що на сучасному етапі побутує уявлення, нібито соціальна антропологія (яка отримала найбільше поширення у Великій Британії) та культ. антропологія (яка оформилася переважно в США) є аналогами етнології. Ці дисципліни й справді мають подібність, передусім за об'єктом дослідження, яким є народи. Але якщо виходити з того, що специфіка науки визначається не лише специфікою її об'єкта, а й особливостями відображення, понятійного конструювання відповідного об'єкта, то стають очевидними відмінності між цими науками. Предметом етнології є виявлення та вивчення тих властивостей і компонентів етносу, що є етновизначальними, тобто такими, що, з одного боку, об'єднують усіх членів етносу в одне ціле, а з другого – зумовлюють міжетнічне розмежування. Це гол. чин. традиційно-побутові компоненти к-ри, а також мовні та деякі ін. чинники. Актуальними завданнями сучасної етнології є вивчення к-р різних народів, реконструкція етнічних особливостей їхнього минулого (на основі досліджень т. зв. культ. пережитків), дослідження новітньої культ.-побутової сфери життя, міжетнічних та етнічних процесів, нац. ментальностей і етнічних самоідентифікацій тощо.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Ковалівський А. Етнографія та етнологія. "Червоний шлях", 1925, кн. 10
  2. Ріве П. Вивчення людини. (Антропологія). "Первісне громадянство та його пережитки на Україні", 1928, вип. 1
  3. Копержинський К. До систем часу у слов'ян. Там само, 1928, вип. 2–3
  4. Грушевська К. До взаємин між загальним і спеціальним народознавством. Там само
  5. Кагаров Є. Завдання та методи етнографії. "Етнографічний вісник", 1928, № 7
  6. Токарев С.А. История зарубежной этнографии. М., 1978
  7. Бромлей Ю.В. О предмете культурно-социальной антропологии и этнографии в трактовке англо-американских и советских ученых (опыт сравнительного анализа). В кн.: Этнография за рубежом. М., 1979
  8. Горленко В. Становление украинской этнографии конца ХVIII – первой половины XIX вв. К., 1988
  9. Этнография и смежные дисциплины. Этнографические субдисциплины. Школы и направления. Методы. М., 1988
  10. Марков Г.Е. Очерки истории немецкой науки о народах, ч. 2. М., 1993
  11. Наулко В.І. Культура і побут населення України. К., 1993.

Посилання:
  • ЕТНОГЕНЕЗ
  • ЕТНОС
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ

  • Пов'язані терміни:
  • ДАВНЯ ІСТОРІЯ
  • ДЖЕРЕЛА ІСТОРИЧНІ
  • ЕТНОГРАФІЯ
  • ФЕВР ЛЮСЬЄН
  • ГЕОРТОЛОГІЯ
  • ҐЛОҐЕР ЗИГМУНД
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ ЕТНІЧНА
  • ІСТОРІЯ КУЛЬТУР ПАМ'ЯТІ
  • ІСТОРІЯ ПОВСЯКДЕННЯ
  • ІСТОРІОГРАФІЯ, ЯК ТЕРМІН
  • КАЙНДЛЬ РАЙМУНД-ФРІДРІХ
  • КУЛЬТУРА В РОЗМАЇТОСТІ ПОНЯТЬ, ЯВИЩ І СХЕМ ПОСТУПУ
  • КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА КОМІСІЯ ВУАН, КОМІСІЯ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИМІТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ЇЇ ПЕРЕЖИТКІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ПОБУТІ ТА ФОЛЬКЛОРІ
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • МУЗЕЙ ЕТНОГРАФІЇ ТА ХУДОЖНЬОГО ПРОМИСЛУ
  • НЕКРОПОЛІСТИКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)