ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЕТНОНІМІКА

  Бібліографічне посилання: Дзира Я.І. ЕТНОНІМІКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Etnonimika (останній перегляд: 23.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЕТНОНІМІКА

ЕТНОНІМІКА (від грец. έθνος – народ – і őνομα – ім'я) – галузь ономастики (розділу лексикології), що вивчає етноніми – назви родів, племен, народностей, народів, націй та ін. етнічних спільностей – у контексті походження, розвитку, розселення й діяльності конкретних етнічних спільнот. Е. досліджує також самоназви таких спільнот (напр. мадяр) і їхні назви (напр., щодо мадяр – угорець), що закріпилися за ними в ін. мовах, а також їхні неофіц. й прозивні назви. У комплексі зі спеціальними історичними дисциплінами Е. виявляє закладену в етнонімах інформацію про етногенез, духовну та матеріальну к-ру давніх народів, їхнє розселення, життя, звичаї, традиції, заняття, побут, мовні особливості, взаємозв'язки з ін. народами. Багато етнонімів походять також від імен вождів, назв тотемів, геогр., мовних та ін. рис етносу. Часто назви народу, його д-ви чи країни збігаються: руси – Русь, українці – Україна. Існують тотожні назви в народів: укр. і чеські дуліби, укр. і болг. сіверяни, укр. і балканські хорвати. Трапляються етноніми, в основі яких лежать назви етносів, що першими заселили ту чи ін. тер. Можливими є навіть випадки зміни змісту деяких етнонімів, спричинені мінливістю етносів. Останнє створює особливі труднощі для вивчення етнонімів, призводить до того, що деяким народам, племенам даються "чужі" назви. Етнонім як ім'я народу, назва д-ви є одним із атрибутів цього народу, д-ви, складовою нац. самоусвідомленості народу.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Чучка П.П. Назви жителів Закарпаття за місцем їх проживання або народження. В кн.: Питання ономастики. К., 1965
  2. Покальчук В.Ф. З історичної етнонімії Волині. Там само
  3. Этнонимы. М., 1970
  4. Попов А.И. Названия народов СССР: Введение в этнонимику. Л., 1973
  5. Брайчевський М. Етногенетичні проблеми і походження українського народу. В кн.: На службі КЛІО. Збірник наукових праць на пошану Любомира Романа Винара... К.–Нью-Йорк, 2000.

Посилання:
  • ДУЛІБИ
  • ЕТНІЧНІ СПІЛЬНОСТІ
  • ЕТНОГЕНЕЗ
  • ЕТНОС
  • ХОРВАТИ
  • НАРОДНІСТЬ
  • НАЦІЯ
  • ОНОМАСТИКА
  • ПЛЕМ'Я
  • РОД
  • РУСЬ
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (СІД)
  • СІВЕРЯНИ
  • УКРАЇНА - УЗАГАЛЬНЮЮЧА СТАТТЯ
  • УКРАЇНА–УКРАЇНЦІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)