ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ, ЄК

  Бібліографічне посилання: Мартинов А.Ю. ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ, ЄК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Evropeyska_komisiya (останній перегляд: 18.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ, ЄК

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМСІЯ, ЄК (англ. – European Commision, EC) – гол. наднац. орган виконавчої влади Європейського Союзу. Створений 1958 після набуття чинності Римського договору (1957) про об'єднання провідних структур європейської інтеграції: Європ. Співтовариства, Європ. об-ня вугілля і сталі, Євратому та виникнення Європ. екон. співтовариства. Головами ЄК були: В.Хальштейн (ФРН; 1958–68); Ж.Рей (Бельгія; 1968–70); Ф.-М.Мальфатті (Італія; 1970–72); С.Маншольт (Нідерланди; 1972–73); Ф.-Х.Ортолі (Франція; 1973–77); П.Дженкінс (Велика Британія; 1977–78); Г.Торн (Велике герцогство Люксембург; 1978–85); Ж.Делор (Франція; 1985–95); Ж.Сантер (Велике герцогство Люксембург; 1995–99); Р.Проді (Італія; 1999–04); Ж.Баррозу (Португалія; від 2004). Правовою основою діяльності ЄК на нинішньому етапі є Маастрихтський (1992), Амстердамський (1997) та Ніццький (2000) договори, які визначили склад, структуру та повноваження ЄК.

Комісія є незалежною від впливу нац. урядів, приймає колегіальні рішення та несе відповідальність перед Європейським парламентом. Складається з 20 європ. комісарів, у т. ч. голови ЄС та двох його заступників. Після розширення ЄС з метою збереження ефективності в процесі розробки, прийняття та реалізації рішень було вирішено відмовитися від практики представництва в ЄК від кожної країни. В секретаріаті працює 16 тис. службовців зі всіх країн-членів ЄС. Структурно ЄК складається з 22 гол. управлінь. Документообіг після розширення ЄС до 25 країн-членів здійснюється 22 офіц. мовами. Всі європ. комісари призначаються за спільною згодою урядами держав-членів на строк 5 років з правом переобрання. Комісари не мають права давати інструкції будь-якому нац. уряду або одержувати інструкції від них, вони зобов'язані зберігати конфіденційність інформації.

ЄК має наглядати за виконанням інтеграційних угод, подавати відповідні рекомендації, вносити пропозиції ін. органам ЄС, контролювати рішення зустрічей глав д-в та урядів ЄС, вести переговори на міжнар. арені, керувати повсякденною діяльністю ЄС. Несе відповідальність перед Європарламентом, який може висловити їй недовіру й зобов'язати комісарів колективно піти у відставку. ЄК має право законодавчої ініціативи. Голова ЄК призначається рішенням Європарламенту та несе відповідальність за діяльність ЄК перед цим представницьким органом. Щорічно ЄК представляє на розгляд Європарламенту відповідну програму своєї діяльності. Окремі європ. комісари можуть бути відкликані за рішенням Суду ЄС.

У структурі ЄК функціонують європ. комісари: із зовн. зносин Євросоюзу; фінансових питань та функціонування Монетарного союзу; внутр. спільного ринку; пром-сті; вільної конкуренції; зайнятості та соціальних питань; с. госп-ва та риболовства; транспорту; інформації; комунікацій та к-ри; навколишнього середовища та ядерної безпеки; науки та новітніх технологій; регіональної політики; енергетики; аудиту та фінансового контролю; митних питань; статистики. ЄК, як правило, засідає у Брюсселі (Бельгія) раз на тиждень (щосереди). Рішення готуються комісаром відповідної сфери компетенції за участю секретаріату ЄК. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 11 із 20 європ. комісарів.

ЄК веде переговори з країнами-кандидатами на вступ до ЄС і укладає відповідні угоди про вступ. ЄК є важливою інституцією ЄС, з якою виконавча влада України розв'язує питання розвитку партнерства і співробітництва. В жовт. 1993 було відкрито представництво ЄК в Україні.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Геген Д. У лабіринті Європейського Союзу. К., 1995
  2. Ильин Ю.Д. История и право Европейского Союза. Х., 1998
  3. Європейський Союз. Словник-довідниК. К., 2001
  4. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. К., 2001; 2005
  5. Копейка В.В. Європейський Союз: Досвід розширення і Україна. К., 2005.

Посилання:
  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, ЄС
  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ
  • ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ
  • ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА, ЄР
  • ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)