ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЕЙНГОРН ВІТАЛІЙ ЙОСИПОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Войцехівська І.Н. ЕЙНГОРН Віталій Йосипович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Eyngorn_V (останній перегляд: 24.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЕЙНГОРН ВІТАЛІЙ ЙОСИПОВИЧ

ЕЙНГОРН Віталій Йосипович (21.08.1862–14.09.1947) – історик, джерелознавець, архівіст, педагог. Д-р істор. н. (1942). Н. в м. Мінськ (нині столиця Білорусі). Початкову освіту здобув удома. 1878–80 навч. в г-зії м. Кишинів (нині столиця Молдови), яку закінчив зі срібною медаллю. Навч. в Петерб. історико-філол. ін-ті (1880–84), де отримав спеціальність викладача історії, географії та стародавніх мов. Володів англ., нім., франц., грец., лат. і польс. мовами. 1884–89 – учитель історії та географії у 1-й чол. г-зії м. Нижній Новгород (нині місто в РФ). 1889–1909 – викладав історію й географію у 1-й Моск. г-зії. 1909–10 працював у 11-й Моск. чол. г-зії, 1910–11 – дир. чол. г-зії у м. Карачев (нині місто Брянської обл., РФ). Упродовж семи років (1911–18) – дир. і викл. історії 1-ї чол. г-зії, а 1920–25 – н.с. губернського управління архів. справами Нижнього Новгорода. Від 1925 жив і працював у Москві. 1925–39 – архівіст, старший архівіст Архіву революції та зовн. політики. Чл. комісії при Центр. архіві РСФРР з питань, пов'язаних з поверненням архів. документів в архіви УСРР, 1930–32 – архіваріус, зав. архівом Моск. обласного від. працівників текстильної пром-сті. Від трав. 1932 до 1940 – бібліотекар 1-ї категорії від. рукописів, архіваріус 1-ї категорії, від 1 серп. 1940 – нач. заг. архіву Держ. б-ки СРСР ім. В.Леніна.

Наук. доробок Е. становить 45 праць, більша ч. яких написана з використанням архів. матеріалу і висвітлює різноманітні питання історії України. Його дослідження "О малороссийских переписных книгах 1666 г." (1895), "О сношениях малороссийского духовенства с московским правительством в царствование Алексея Михайловича", "Очерки из истории Малороссии в XVII в." (обидві –1899), "К истории иноземцев Старой Малороссии" (1908) та ін. не втратили свого значення й донині.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Очерки истории исторической науки в СССР, т. 2. М., 1960; 1965
  2. Митрофанов М. В.Й. Ейнгорн – історик і архівіст. "Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР", 1965, № 2
  3. Книга памяти Российской государственной библиотеки. М., 1995
  4. Войцехівська І.Н. Ейнгорн Віталій Йосипович. В кн.: Українські архівісти: Біобібліографічний довідник, вип. 1. К., 1999.

Посилання:
  • МОСКВА

  • Пов'язані терміни:
  • ЧТЕНИЯ В ОБЩЕСТВЕ ИСТОРИИ И ДРЕВНОСТЕЙ РОССИЙСКИХ ПРИ МОСКОВСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)