ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ

  Бібліографічне посилання: Кіку В.А. ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ezuitski_shkoly (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ

ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ (колегії, колегіуми) – навч. заклади, які організовували і якими опікувалися чл. ордену єзуїтів. Наступного року, як єзуїти з'явилися в Польщі, вони відкрили першу колегію в Брунсберзі (1565), а невдовзі за підтримки місц. магнатів поширили свою місіонерську та освіт. діяльність на укр. землі Речі Посполитої. Перша єзуїтська колегія на укр. землях була відкрита 1575 в Ярославі (1575–1773; нині місто в Польщі; тут учився свого часу і Б.Хмельницький). Упродовж 16–18 ст. були засновані й діяли також колегії в містах Львів (1608–1773), Луцьк (1608–1773), Острог (1626/27–1773), Бар (1646–66, 1749–73), Фастів (1625; 1647–48 переведена до Києва), Переяслав (1636–48; нині м. Переяслав-Хмельницький), Кам'янець (1610–72, 1700–73; нині м. Кам'янець-Подільський), Вінниця (1630–48, 1732–73), Ксаверів (1647–48; нині село Малинського р-ну Житомир. обл.), Кросно (1631–1773), Перемишль (1626–27, 1654–1773; нині Пшемисль, обидва міста в Польщі), Овруч (1685–1773), Красностав (1688–1773; нині м. Краснистав, Польща), Самбір (1702–73), Кременець (1712–73), Станіслав (1716–73; нині м. Івано-Франківськ), Житомир (1747–73).

За навч. програмами колегії поділялися на неповні (нижчого рівня) та повні (вищого рівня). Неповними були п'ятикласні колегії, що давали освіту з "семи вільних наук" – граматики, поетики, риторики, арифметики, геометрії, діалектики й музики. Гол. предметом була лат. мова, якою викладалися всі ін. дисципліни. Також вивчалися грец., а в Луцькій колегії ще й рус. (укр.) мови. До програм повних колегій входили ще дво- або трирічний курс філософії та чотирирічний курс теології. Філософію вивчали світські студенти, курс теології був призначений для майбутніх священиків та чл. самого ордену.

Учні колегій походили з різних сусп. станів, але здебільшого це були діти з шляхетських (див. Шляхта) та міщанських (див. Міщани) родин, а також духовенства. В Є.ш. навч. діти різних конфесій – католики, православні (переважно в 1-й пол. 17 ст.) та унійці (зокрема у Львові в 2-й пол. 18 ст.).

У 17–18 ст. при колегіях виникають конвікти (інтернати) для незаможної шляхетської молоді; вони існували в Кам'янці (1614–72, 1714–73), Острозі (1640), Львові (1709), Луцьку (1752), Кросні (1766), Вінниці (1754), Кременці (1749–50).

У 18 ст. на базі шляхетських конвіктів були відкриті платні рицарські академії для синів магнатів та заможної шляхти у Львові (1749) та Острозі (1751). Програма академій відповідала завданням підготовки майбутніх держ. чиновників і включала франц. та нім. мови, політику, екон. науки, юриспруденцію, історію, військ. та цивільну арх-ру, а також власне "рицарські науки" – фехтування, танці, їзду верхи.

1759 у Львові єзуїтами був відкритий ун-т (акад.). Однак через протидію Краківського університету та Замойської академії невдовзі його позбавили права надавати випускникам академічні ступені, що вважалося прерогативою вищих учбових закладів.

Усі колегії мали свої б-ки. На жаль, жодна з них не збереглася цілісно як окреме зібрання. Найбагатшими були б-ки Львів., Ярославської, Острозької, Луцької та Перемишльської колегій. Майже при всіх колегіях діяли бурси, шкільні театри та аптеки. При Львів. та Перемишльській колегіях функціонували друкарні: Львів. була заснована 1615, але почала інтенсивно працювати від 1642, Перемишльська діяла від 1757. Тут видавали літ. реліг. змісту, підручники та навч. посібники з історії, географії, філософії, арх-ри. Серед викладачів колегій були відомі у свій час педагоги Т.Сєкєжинський (1720–77), Л.Гошовський (1732–1802), Г.-В.Пірамович, Я.-П.Лойко, С.-А.Сєраковський (1743–1824). Проповідником у Львові та Красноставі був К.Несецький (1682–1744; саме в Красноставській колегії він працював над своєю "Короною Польською", яка була видана у Львові 1728–43).

Після того, як 21 лип. 1773 папа Климент XIV буллою "Dominus ас Redemptor" розпустив орден єзуїтів, маєтності ордену та їхні школи в Речі Посполитій були описані та передані у відання Едукаційної комісії 1773–1794.

Колиш. колегії на укр. землях, що опинилися після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) у складі Австрії, були перетворені на світські школи (Кросно, Ярослав) та г-зії (Самбір, Перемишль, Станіслав). 1773 Львів. акад. було закрито. На її базі відкрили гімназію.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Lukaszewicz J. Historia szkół w Koronie i w Wielkiem księstwie Litewskim od najdawniejszych czasów do r. 1794, t. 1–4. Poznań, 1849–51
  2. Załęski S. SJ. OO. Jezuici we Lwowie. Kraków, 1880
  3. Харлампович К. Западно-русские православные школы конца XVI – начала XVII в. Казань, 1898
  4. Załęski S. Jezuici w Polsce, t. 1–5. Lwów–Kraków, 1900–06
  5. Його ж. SJ. Jezuici w Kamieńcu Podolskim. "Przegląd Powszechny", 1904, N 84
  6. Bednarski S. SJ. Upadek i odrodzenie szkół jezuickich w Polsce (studium z dziejów kultury i szkolnictwa polskiego). Kraków, 1933
  7. Gottfried K. Jezuici w Jarosławiu. Jarosław, 1933
  8. Bednarski S. SJ. Dzieje kulturalne jezuickiego kolegjum we Lwowie w XVIII wieku. "Pamiętnik Literacki", 1936, r. 33, z. 1
  9. Grzebień L. SJ. Fundacje biskupa W.H. Sierakowskiego. Biblioteka i drukarnia jezuitów w Przemyślu. "Roczniki Biblioteczne", 1985, r. 29, z. 1–2
  10. Його ж. SJ. Słwnik jezuitów polskich 1564–1990. Kraków, 1993
  11. Kramarz H. Jezuici we Lwowie na przestrzeni wieków. В кн.: Jezuici a kultura polska. Kraków, 1993
  12. Puchowski K. Jezuicke kolegia szlacheckie Rzeczypospolitey XVIII wieku – źródła i kierunki reform. "Kwartalnik Pedagogiczny", 1995, nr. 3 (157)
  13. Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy, 1564–1995. Kraków, 1996
  14. Яковенко Н.М. Латинське шкільництво і шкільний гуманізм в Україні кінця XVI – cередини XVII ст. "Київська старовина", 1997, № 1–2
  15. Pelczar R. Szkolnictwo w miastach zachodnich ziem wojewódstwa ruskiego (XVI–XVIII w.). Rzeszów, 1998
  16. Florek L. źródła do dziejów kulturalnych jezuickiego kolegium we Lwowie 1584–1773. В кн.: Jezuicka ars historica. Prace ofiarowane księdzu Profesorowi Ludwіkowi Grzebieniowi, SJ. Kraków, 2001.

Посилання:
  • БАР, М.ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • БУРСА
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ЕДУКАЦІЙНА КОМІСІЯ 1773–1794
  • ЄЗУЇТИ
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КИЇВ
  • ЛУЦЬК
  • ЛЬВІВ
  • МАГНАТИ
  • МІЩАНИ
  • НЕСЕЦЬКИЙ К.
  • ОСТРОГ
  • ОВРУЧ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • САМБІР
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СІМ ВІЛЬНИХ НАУК (СІМ ВІЛЬНИХ МИСТЕЦТВ)
  • ВІННИЦЯ
  • ЗАМОЙСЬКА АКАДЕМІЯ
  • ЖИТОМИР

  • Пов'язані терміни:
  • ДУХОВНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
  • ЄЗУЇТИ
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАЛИНОВСЬКИЙ ВАЛЕНТИЙ-ОЛЕКСАНДР
  • ХАРКІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ
  • КЛЕВАНЬ
  • КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
  • КОСТІН МИРОН
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЄЗУЇТСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • ЛЮБАР
  • МАСКЕВИЧ БОГУСЛАВ-КАЗИМИР
  • ОСТРОГ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ВЕРЖБОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ
  • ЯРОСЛАВ МІСТО
  • ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ
  • ЗАВАДОВСЬКИЙ ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЖИТОМИР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)