ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ФАШИЗМ

  Бібліографічне посилання: Галушко К.Ю. ФАШИЗМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Fashyzm (останній перегляд: 23.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ФАШИЗМ

ФАШИЗМ (італ. fascismo, від fascio — купа, пучок, об’єднання) — ідеологія і практика європ. антидемократ. націоналістичних рухів 1920—40-х рр. Через ідео-логічну ангажованість дослідників досі залишається дискусійним у науці питання про адекватність застосування терміна "фашизм" до певних правих, консервативних або націоналістичних рухів вказаного періоду в різних країнах. 1) Політ. рух, що оформився після Першої світової війни в Італії і став однією з поширених у той час моделей радикального розв’язання суспільно-політ. та екон. проблем. Фундатором Ф. виступив діяч італ. соціаліст. руху Б.Муссоліні, який заснував 1919 рух "Фаши ді комбаттіменте" ("Союз боротьби"), а 1921 — Нац. фашист. партію. 1922—43 вона перебувала при владі. Ідеології Ф. властиві імперіалістичні устремління, оперті на "спадщину Риму", апологетика всемогутності нац. д-ви (див. Тоталітаризм), мілітаризм, антипарламентаризм, корпоративний принцип, визнання приватної власності із засудженням зловживань нею, критика індустріального та фінансового капіталізму, орієнтація на дрібні та середні підпр-ва, вождизм, відкидання ідеї класової боротьби на користь нац. міжкласової солідарності, інтеграція індивіда в низку ідеологічно контрольованих орг-цій, антикомунізм. Метою італ. Ф. була побудова тоталітарної д-ви, але в політ. практиці про таку в Італії, на відміну від Німеччини (1933), можна говорити лише від часів "вісі Рим—Берлін" — до того політ. режим мав риси авторитарного без масштабних політ. репресій.

Ідейне коріння Ф. містить дві складові: місц. традиційні форми екстремістського націоналізму та еклектичний комплекс філос., соціологічних, біологічних, політичних, наукових та псевдонаукових теорій, що були поширені в Європі наприкінці 19 — у 1-й третині 20 ст. До числа останніх належать мистецький футуризм Ф.-Т.Марінетті, філософські ідеї Дж.Джентіле, соціал-дарвінізм (див. також Еволюціонізм в історичній науці), волюнтаризм А.Бергсона і Ф.-В.Ніцше, елітаризм (див. також Елітаризму підхід в історичній науці) В.Парето та Р.Міхельса, соціальна психологія Г.Лебона, прагматизм В.Джемса, ідеї "консервативної революції" Дж.Еволи, низка соціаліст. ідей, зокрема марксизм і концепції революц. насильства та політ. міфу ідеолога синдикалізму Ж.Сореля.

У центрі фашист. ідеології — теорії корпоративної д-ви та тоталітаризму, але водночас наявні компроміси з монархією та катол. церквою, значний соціаліст. спадок, відсутність расизму та антисемітизму. Близьким до італ. Ф. є Ф. романських та катол. країн — "піренейський фашизм" (режими А.Салазара та Ф.Франко Баамонде) та "австрофашизм" (орг-ція "Гаймвер"). Ідеологія італ. Ф. суттєво змінювалася залежно від політ. кон’юнктури в Італії та зовнішньополіт. контексту.

2) Ідеологія та практика політ. рухів Центр. та Пн. Європи, що спиралися на відповідні зразки нім. нацизму.

В історіографії з 1960-х рр. триває дискусія із приводу критеріїв адекватного визначення фашист. ідеології, її спільності чи відмінності з нацизмом. Ліволіберальна історіографія (Х.Арендт, З.Бжезинський, Ж.Желев та ін.) акцентує увагу на тоталітарному аспекті ідеології, проте досі залишається нерозв’язаною проблема визначення типологічних розбіжностей фашистсько-тоталітарних та консервативно-авторитарних режимів у 1920—30-ті рр. Праві та консервативні історики (Е.Нольте, Й.Фест, П.Джонсон, П.Скратон та ін.) наголошують на використанні у Ф. соціаліст. ідей ("єресь марксизму") та їхній взаємній причиновій обумовленості ("фашизм — радикальний антимарксизм") або на тому, що з огляду на еклектичність доктрини Ф. його ознакою може бути лише певна характерна політ. практика, а не популістська ідеологія. У соціаліст. та ліволіберальних авторів "фашизмом" часом може називатися будь-яка права або консервативна ідеологія — але це є визначенням, обумовленим ідеологічними конфліктами сьогодення. В історичній науці загалом домінує сприйняття Ф. (навіть у широкому сенсі — з нацизмом включно) як політ., соціального та соціально-психологічного феномену міжвоєнного часу. Подальші та актуальні форми антидемократ. націоналізму в різних країнах можуть окреслюватися як "неофашизм" або "неонацизм", проте осн. критерієм для таких визначень мусить бути наявність задекларованої або очевидної ідеологічної спадковості від Ф. або нацизму 1920—40-х рр.

Дж.: Муссоліні Б. Доктрина фашизму. Львів, 1937.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Nolte E. Der Faschismus in seiner Epoche. München, 1963
  2. Лопухов Б.Р. История фашистского режима в Италии. М., 1977
  3. История фашизма в Западной Европе. М., 1978
  4. Бурдерон Р. Фашизм: Идеология и практика. М., 1983
  5. Scruton R. A Dictionary of Political Thought. London, 1984
  6. Бессонов Б. Фашизм: Идеология, политика. М., 1985
  7. Желев Ж. Фашизм: Тоталитарное государство. М., 1991
  8. Баллестрем К. Апории теории тоталитаризма. «Вопросы философии», 1992, № 5
  9. Payne S. The History of Fascism: 1914—1945. New York, 1995
  10. Paxton R. The anatomy of Fascism. London, 2005

Посилання:
  • АРЕНДТ ХАННА
  • БЖЕЗИНСЬКИЙ ЗБІГНЕВ
  • ЕЛІТАРИЗМУ ПІДХІД В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ
  • ЕВОЛЮЦІОНІЗМ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА
  • КАПІТАЛІЗМ
  • МУССОЛІНІ БЕНІТО
  • НАЦІОНАЛІЗМ
  • НАЦИЗМ
  • НІЦШЕ ФРІДРІХ-ВІЛЬГЕЛЬМ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ТОТАЛІТАРИЗМ
  • ВІСЬ РИМ-БЕРЛІН
  • ВОЛЮНТАРИЗМ

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕРЖАВА
  • ЕТАТИЗМ
  • ЕВОЛЮЦІОНІЗМ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ
  • ЄВРОАТЛАНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ІМПЕРІЯ
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ КОМУНІСТИЧНИЙ, ТРЕТІЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ, КОМІНТЕРН
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ
  • ІСТОРІЯ ПОВСЯКДЕННЯ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА
  • ІТАЛІЯ, ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • КАПІТАЛІЗМ
  • КЛАСИ СУСПІЛЬНІ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ СОБОР 1946
  • МАСОНСТВО, ФРАНКМАСОНСТВО
  • МАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА ТЕОРІЇ В СУСПІЛЬНИХ НАУКАХ
  • МІЖНАРОДНА РОБІТНИЧА ДОПОМОГА (МІЖРОБДОП)
  • МУССОЛІНІ БЕНІТО
  • НАЦІОНАЛ-БІЛЬШОВИЗМ
  • НАЦІОНАЛІЗМ ІНТЕГРАЛЬНИЙ
  • НАЦИЗМ
  • НІЦШЕ ФРІДРІХ-ВІЛЬГЕЛЬМ
  • НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
  • ПАНСЛАВІЗМ
  • ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1946
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІЯ
  • СТАЛІНІЗМ
  • СВІДКИ ЄГОВИ
  • ТОТАЛІТАРИЗМ
  • ТРОЩИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)