Бібліографічне посилання: Федорова Л.Д. ФУНДУКЛЕЙ Іван Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Funduklej_II (останній перегляд: 22.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ФУНДУКЛЕЙ Іван Іванович (25 (13).11.1804, за ін. даними, 1801 — 03.09(22.08).1880) — держ. і громад. діяч, меценат, краєзнавець. Н. в м. Санкт-Петербург у родині грека-підприємця. Із раннього віку працював у держ. структурах. Із 1831 — чиновник з особливих доручень при новорос. і бессарабському генерал-губернаторові, із 1838 — волин. віце-губернатор. 1839—52 — київ. цивільний губернатор. Приділяв увагу поліпшенню побуту ув’язнених, жертвував гроші лікарням, школам, дитячим притулкам, на різноманітні доброчинні заходи, сприяв розвиткові освіти. Член Ради київ. Ін-ту шляхетних дівчат. 1859 зробив великі пожертви на влаштування першої в Рос. імперії жін. г-зії в Києві, яка відкрилася 1860 й отримала назву Фундуклеївської.

Коштом і за участю Ф. було видано книги "Обозрение Киева в отношении к древностям" (1847), "Обозрение могил, валов и городищ Киевской губернии" (1848), "Статистическое описание Киевской губернии" (1852). Почесний член Тимчасової комісії для розгляду давніх актів при київ. військовому, подільському і волин. генерал-губернаторові (із 1843; див. Київська археографічна комісія) і Ун-ту святого Володимира (із 1849; див. Київський національний університет імені Тараса Шевченка). 19 жовтня 1873 за доброчинну й просвітницьку діяльність Київ. міська дума обрала його почесним громадянином Києва. Член Одеського товариства історії та старожитностей, Імператорського Рос. геогр. т-ва, Петерб. археол. та нумізматичного т-ва.

1852—55 працював у Варшавському департаменті Сенату, 1855—65 — держ. контролер Царства Польського і голова Вищої рахункової палати. Вивчав екон. життя краю, написав праці, покладені в основу підготовчих робіт до звільнення селян у Привіслінських губерніях; брав участь у складанні "Статистического обозрения расходов на военные потребности России с 1649 по 1825 г." 1865—67 — віце-голова Держ. ради Царства Польського, голова комісії з перекладу російською збірників адм. розпоряджень Царства Польського. 1867—76 — член Держ. ради Рос. імперії. Із 1876 жив у Москві.

П. у м. Москва, похований у Донському монастирі.

Дж.: Державний архів міста Києва, ф. 144, оп. 1, спр. 71; ф. 163, оп. 39, спр. 47.