ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАГАУЗИ

  Бібліографічне посилання: Ковпак Л.В., Яр М.І. ГАГАУЗИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gagauzy (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАГАУЗИ

ГАГАУЗИ – народ, етнічне ядро якого знаходиться нині на тер. Молдови. Пращури Г. – огузи – жили в передгір'ях Алтаю до 6 ст. Впродовж тисячоліття мігрували на Балкани, де в 11–13 ст. завершився процес формування гагаузького етносу із залишків печенігів, торків та половців. Мова – гагаузька огузької підгрупи тюркської групи. За віросповіданням – православні. За переписом 2001, в Україні проживає 31,9 тис. Г. (1959 було 24 тис., 1979 – 29 тис., 1989 – 31 967 осіб). Переважна більшість мешкає в Одеській обл. (27,6 тис.), решта – у Запоріз., Миколаїв., Донец. та ін. областях. Г. в Україні вважаються нащадками переселенців з Болгарії, які 18–19 ст. втекли до Бессарабії, рятуючись від переслідувань правосл. нас. турками. На малозаселених землях Буджацького степу (див. Буджак) вони займалися землеробством, тваринництвом, овочівництвом, виноградарством, розвивали переробну, зокрема виноробну, пром-сть. В умовах держ. незалежності України перед Г. відкрилися можливості нац. відродження, розвитку традиційних форм господарювання та самобутньої к-ри. У низці шкіл Одещини учні вивчають гагаузьку мову (писемність 1997 переведено на лат. графіку) та літературу. Одес. вид-во "Маяк" розпочало видання книг, виходять теле- та радіопрограми гагаузькою мовою. В гагаузьких селах Котловина (Ренійського р-ну), Виноградівка, Червоноармійське, Олександрівка (усі села Болградського р-ну Одес. обл.) та ін. працюють нац. фольклорні ансамблі, танц. колективи. Багато Г., крім України, мешкають на тер. Молдови, РФ (Пн. Кавказ та Приазов'я), Казахстану, Болгарії та Румунії.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Национальный состав населения СССР: По данным Всесоюзной переписи населения 1989 г. М., 1991
  2. Етнічний довідник, ч. 2. К., 1996
  3. Ярмоленко М.І. Гагаузи: (історія і сучасність). "Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень", 1999, № 8
  4. Етнонаціональний склад населення України. К., 2000.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БЕССАРАБІЯ
  • БУДЖАК
  • ПЕЧЕНІГИ
  • ПОЛОВЦІ
  • ТОРКИ

  • Пов'язані терміни:
  • БЕССАРАБІЯ
  • БУДЖАК
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ
  • ПЕЧЕНІГИ
  • ТОВАРИСТВА НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ В УКРАЇНІ
  • ТИРАСПОЛЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)