ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ҐАЛАҐАН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Осташко Т.С. ҐАЛАҐАН Микола Михайлович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Galagan_M (останній перегляд: 22.07.2019)
ҐАЛАҐАН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ

ҐАЛАҐАН Микола Михайлович (1882–1946) – держ., громад. та політ. діяч, публіцист. Н. в с. Требухів (нині село Броварського р-ну Київ. обл.). Закінчив колегію Павла Ґалаґана (1902), природничий ф-т Київ. ун-ту (1909). Фізик за фахом. Належав до укр. студентської громади. 1903 вступив до Революційної української парті. Один із засн. Укр. с.-д. спілки (УСДС). Під час Першої світової війни – прапорщик рос. армії. Після Лютневої революції 1917 – учасник конф. Української соціал-демократичної робітничої партії (4–6 черв. 1917). Всупереч пропозиціям колиш. "спілчан" відновити діяльність УСДС на старих засадах, відстоював позицію співпраці та злиття з УСДРП. Від черв. 1917 – прапорщик 1-го Укр. полку ім. Б.Хмельницького (див. Богданівський полк). Делегат 2-го і 3-го Всеукр. військ. з'їздів. На 3-му з'їзді кооптований до Всеукр. військ. ради та Української Центральної Ради. Від фракції УСДРП входив до складу Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради). 1918 – представник Української Народної Республіки при урядах Пд.-Сх. Союзу, Дону, Закавказзя. 5 квіт. 1918 як дипломатичний представник УНР виїхав до Румунії. В період Української Держави очолював департ. Мін-ва здоров'я. Чл. Українського національного союзу, брав безпосередню участь у підготовці повстання проти гетьмана П.Скоропадського у Києві (див. Протигетьманське повстання 1918). 14 груд. 1918 призначений комісаром Мін-ва військ. справ Директорії УНР. У січ. 1919 очолив надзвичайну дипломатичну місію Директорії УНР в Угорщині.

(Після підписання С.Петлюрою Варшавського договору 1920 подав у відставку й емігрував до Відня, згодом – до Праги (Чехословаччина). У ЧСР – організатор і голова укр. громад. орг-цій на еміграції, зокрема 1929–38 очолював Укр. громаду, викладав в Українському вільному університеті. У трав. 1945 рад. контррозвідка вивезла його до Києва. Загинув у Лук'янівській тюрмі. Автор мемуарів "З моїх споминів" (в 4-х ч., 1930), книг на сусп.-політ. теми й низки наук. публікацій з фізики.


Література:
  1. Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998
  2. Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції: 1919–1939. К., 1999.

Посилання:
  • БОГДАНІВСЬКИЙ ПОЛК, ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КОЗАЧИЙ ІМЕНІ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПОЛК
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГЕТЬМАН
  • КОЛЕГІЯ ПАВЛА ҐАЛАҐАНА
  • КОМІТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ, МАЛА РАДА
  • КИЇВ
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПРОТИГЕТЬМАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1918
  • РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ УСДРП
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ СОЮЗ (УНС)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ПРАЗІ (У МЮНХЕНІ)
  • ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1920 Р.

  • Пов'язані терміни:
  • КОЛЕГІЯ ПАВЛА ҐАЛАҐАНА
  • НОВА УКРАЇНА
  • УГОРЩИНА
  • ЗАКОРДОННА ГРУПА УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛ–ДЕМОКРАТИЧНОЇ РОБІТНИЧОЇ ПАРТІЇ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)